11 вересня 2021 року, на День міста, міський голова Дніпра Борис Філатов вручив 29 лікарям ковідних відділень міських лікарень ключі від нових осель. Про це повідомили у прес-службі Дніпровської міської ради.
Лікарі заселилися у колишній гуртожиток, який називали «Будинком прокатника». Його місто отримало на баланс від одного із заводів кілька років тому. Корпус будівлі 1937 року зведення був занедбаним. Його реконструювали та привели до ладу як всередині, так і зовні: тут повністю відремонтували покрівлю, замінили вікна, всі мережі та комунікації, а також відреставрували фасад.
На трьох поверхах будинку обладнали 29 повноцінних одно- та двокімнатних квартир. Вони повністю відремонтовані.
Списки претендентів на житло подавалися від медзакладів міста. Нинішніх власників квартир (лікарі семи лікарень) обирала спеціальна комісія. Основним критерієм була кількість відпрацьованих годин із хворими на COVID-19.
Новосели показали свої квартири та поділилися враженнями від власного житла.
Микола Гончаренко родом з Кіровоградщини. Працює лікарем вже 2,5 роки. Нині він лікар-анастезіолог ковідного відділення КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР. Розповідає, що такого подарунка від міста навіть не очікував: «Раніше я винаймав житло. Коли отримав квартиру у вересні, навіть не повірив одразу. Мені з дружиною тут дуже подобається: наша двокімнатна квартира тепла та затишна. У квартирі гарний ремонт, одразу була облаштована кухня та ванна кімната. Новий рік ми вже зустрічали у новій квартирі, і це як нова сторінка нашого нового життя. Місто потурбувалося про нас, а ми, працюючи, турбуємося про його мешканців».
Кетіно Ахалая також працює лікаркою-анастезіологом ковідного відділення КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР. Вона приїхала до Дніпра ще у 2015 році з Криму. Тут, у Дніпрі, як і колега, також винаймала житло. Розповідає, що їй досі іноді, приходячи додому, не віриться, що це власна квартира.
«Коли ми заїхали до квартири, тут вже був ремонт, повністю була облаштована кухня та ванна. А от перше, що ми купили – великий диван у вітальню. Орендоване житло було маленьке, однокімнатна квартира. Зараз з чоловіком отримали двокімнатну квартиру. Мені тут дуже подобається, й сусіди у нас гарні – недалеко тепер до друзів ходити у гості, лише спуститися на поверх нижче. Гарна транспортна роз’язка: до роботи добиратися 15 хвилин», - каже Кетіно Ахалая.
Щодо роботи у ковідному відділені на початку пандемії, Кетіно Ахалая каже – страшно не було, але фізично було важко: «На піку пандемії в реанімації іноді було 30 людей. Часто залишалися після відпрацьованої зміни – не тому що попросили, а тому що допомагали з колегами один одному. Було важко фізично у такому ритмі працювати, ще й морально не просто. Але ми витримали. І було дуже несподівано отримати такий подарунок від міста. Я, звичайно, завжди мріяла про власне житло, але десь років через 10. Це неймовірні емоції!».