Пісний день.
У двадцятирічному віці святий Тит уві сні почув голос, що наставляв його залишити еллінську премудрість, яка не дає душі спасіння, та шукати тієї, яка рятує. Після цього сну святий Тит чекав ще один рік, чи не буде йому ще подібного наказу і, дійсно, йому було вказано ознайомитись із вченням Божих пророків. Перше, що довелося прочитати, була Книга пророка Ісаї.
Коли до Криту дійшла чутка про Великого Пророка, що з'явився в Палестині, і про чудеса, творені Ним, правитель острова, рідний дядько Тита, відправив його туди. Цей пророк був Сам Господь. Святий Тит слухав Його проповідь і повірив у Нього. Він був свідком Хресних страждань і смерті Спасителя, Його славного Воскресіння та Вознесіння на Небо.
Святий Тит прийняв Хрещення від апостола Павла і став його найближчим учнем, а згодом був зарахований до 70-ти апостолів і висвячений апостолом Павлом на єпископа Критського.
Коли апостол Павло, як в'язень, був привезений до Риму на суд кесаря, святий Тит залишив тимчасово свою критську паству і пішов у Рим послужити своєму духовному отцеві. Після мученицької смерті апостола Павла Тит повернувся до головного міста Криту – Гортіна. Він мудро керував своєю паствою і працював над освітою язичників світлом віри Христової. Йому було дано від Господа дар чудотворень.
Під час одного з язичницьких свят на честь богині Діани Тит побачив, що його проповідь не слухають. Він помолився Господу, щоб той показав людям, що вони помиляються. Зрештою ідол Діани на очах у всіх упав і розбився. Такими чудесами апостол Тит привів до віри у Христа багатьох. Він помер у глибокій старості – 94 роки. Перед смертю його обличчя засяяло як сонце.