Сьогодні, 11 жовтня, у православній церкві вшановують Преподобного сповідника Харитона.
Преподобний сповідник Харитон жив за імператора Авреліана в м. Іконії. Коли було оголошено гоніння на християн, то подали його на суд. Начальник запитав, чому він не поклоняється богам, перед якими упокорюються цар і всі народи. Святий відповідав: «Язичницькі боги суть біси, які колись за гордість були скинуті з неба, нині ж божевільними і спокушеними людьми вважаються богами». Харитона почали мучити, потім змученого кинули до в'язниці, де Господь зцілив його.
Новий цар, що піднявся на престол після вбитого наближеними Авреліана, побоявся гнати християн і відпустив в'язнів Христових на волю. Тоді Харитон вирушив до Єрусалиму на поклоніння Господній труні, але на дорозі, поблизу Єрихону, був схоплений розбійниками, які хотіли було вбити його. Сталося ж так, що змій вповз у посудину з вином, що стояла в їхній печері, і отруїв вино. Розбійники, напившись отруєного вина, загинули. Тут, у розбійницькій печері, і лишився св. Харитон і почав проводити подвижницьке життя. Почувши про подвижника в похмурій печері, багато хто стікався до нього, і таким чином влаштувалася перша, найвідоміша в Палестині лавра - Фаранська, із суворим подвижницьким життям. Святий сам написав статут для лаври. Шукаючи безмовності, Харитон пішов з лаври до пустелі; але й тут з'явилися до нього ревнителі подвижницького життя, і утворилася нова лавра, Ієрихонська. Подібним чином влаштована була їм і третя лавра, Сукійська. Перед своєю смертю, про яку сповістив його Господь, зібравши братію трьох обителів і давши їм повчання, за загальним бажанням братії, святий наказав поховати своє тіло в першій лаврі, у тій печері, де хотіли умертвити його розбійники. Помер св. Харитон у 350 р.