ГоловнаCуспільство

Працевлаштуватися після фронту: в ОВА обговорили механізми для налагодження ефективнішого діалогу між бізнесом та оборонцями

Представники влади, бізнесу, громадськості, центру зайнятості, ТЦК та ветерани області. Майже 250 людей онлайн і офлайн долучилися до обговорення теми працевлаштування оборонців. Розвіювали міфи, через які роботодавці не завжди відкриті для кандидатів, що повернулися з фронту. Зупинилися на важливості безбар’єрності підприємств. Напрацювали механізми, які б сприяли ефективнішому діалогу між підприємцями та демобілізованими.

«Наша мета – допомога ветеранам в адаптації. І ця зустріч у широкому колі про інтеграцію у професійне життя. Спілкуючись з бізнесом, розуміємо, що є робочі місця. Втім, не вистачає людського ресурсу. Фахівців, які б могли стати в стрій та підтримати економіку. Ними можуть бути наші ветерани», – зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. 

Співвласник компанії-виробника косметики та побутової хімії Олександр Вертегел поділився – на виробництві вже працюють оборонці. Готові й надалі працевлаштовувати ветеранів, бо потреба у кадрах є. Перепона у тому, що роботодавець не має реєстру демобілізованих.

«Маємо чимало організацій, які намагаються щось робити у цьому напрямку. Це приватні ініціативи та благодійні фонди. Є державні установи, наприклад, центр зайнятості. Якщо всіх включити в єдину взаємодію, зрушимо ситуацію з місця. Бізнес побачив би людей, які звільнилися з лав Збройних сил, та допоміг адаптуватися до цивільної роботи», – висловив думку Олександр Вертегел. 

Натомість не всі готові до цього, переконана співзасновниця проєкту After Front Катерина Філіппова. Понад десять років вона консультує оборонців. Працює й з роботодавцями. Переконана – комунікацію між ними треба зміцнювати. Одних навчити, як модернізувати бізнес-процеси під вимоги часу. Інших – віднаходити свої сильні професійні сторони.

«Бізнес хоче приймати ветеранів, але розуміємо – керівники мають чимало міфів та упереджень. Стосовно агресивності таких працівників, посттравматичного синдрому у них. Не всі вони усвідомлюють і те, що ЗСУ – це великий роботодавець. Тож оборонець на службі отримує досвід особистісний та професійний. Наприклад, аналітика, робота з командою, кризовий менеджмент. І це також плюс», – пояснює співзасновниця ГО «After Front: до професійного життя після фронту». 

Підтримка на шляху реабілітації та адаптації до цивільного життя вкрай потрібна воїнам, поділився ветеран Максим Шункін. Для цього він і доєднався до проєкту ТитаниUA, аби залишатися поруч з побратимами. Постійно актуалізувати нагальні питання, спілкуючись за принципом «рівний-рівному». Залучати до їх вирішення компетентних фахівців.

«Багато чого залежить і від суспільства. Якщо ми приходимо на роботу й там заохочують, кажуть – «Ти – Герой», ми завдяки тобі сьогодні працюємо, живемо – людина розквітає», – резюмував амбасадор проєкту ТитаниUA Максим Шункін.

Озвучені під час зустрічі пропозиції від бізнесу та оборонців в ОВА опрацюють та запропонують шляхи вирішення. Також нагадали про Путівник ветерана «Піксель». У ньому зібрані всі корисні посилання для воїнів. Серед них і на інформацію, як податися на вакансію та перелік доступних пропозицій від роботодавців. Варіанти щодо старту власної справи і перенавчання.

Читайте новини МОСТ-Дніпро у соціальній мережі Facebook