Сергію 27 років, він родом з Харкова. До повномасштабного вторгнення працював теплоенергетиком. На дозвіллі любив гуляти рідним містом та відкривати нові цікаві місця. У лютому 2023 року його мобілізували. Служив на Запорізькому та Донецькому напрямках, де отримав два поранення: перше — під час стрілецького бою, підірвавшись на гранаті, друге — внаслідок роботи ворожої артилерії. Уражені обидві кінцівки, і зараз Сергій здебільшого пересувається на милицях. У реабілітаційному центрі Дніпра він зробив перші кроки після травмування без допоміжних засобів.
«Це вже мій другий курс реабілітації тут. Прогрес помітний: біль зменшився, я можу пройти коротку дистанцію без милиць, можу згинати ногу. Вважаю це гарним результатом, враховуючи, що раніше я не міг ступити на ногу. Я завжди думками на передовій. Як виконував завдання, так і буду їх виконувати. Військо — це друга сім’я. А родина є родина, її не покинеш. Тому є мотивація відновитися та повернутися до хлопців», — каже Сергій.
У реабілітаційному центрі Дніпра з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда з лікарів фізичної реабілітації, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, логопедів і психологів. Для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням його особливостей.
«У Сергія спостерігається зниження рухливості суглоба нижньої кінцівки та підвищена чутливість. Це проблема, бо через чутливість пацієнту було боляче навіть надягнути шкарпетку. Щоб боротися з гіперчутливістю, ми подразнювали чутливу ділянку. З одного боку це збуджує нервову систему, але водночас такі маніпуляції роблять її більш толерантною, що зменшує біль. Друге наше завдання — збільшення амплітуди руху. У цьому напрямі пацієнт отримує масажі, робить розтягування та силові вправи. Прогрес Сергія відчутний, і в його випадку є шанс відновитися повністю, але на це потрібно багато часу, адже ми маємо справу з ураженням нервів, а вони відновлюються значно довше, ніж м’язи», — зазначив Михайло, фізичний терапевт.