Строки подання декларації
Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179 Податкового кодексу України за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743 (зі змінами).
Строки подання декларації:
- фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, наступного за звітним;
- громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації, – до 01 травня року, наступного за звітним.
Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтвердні документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним;
фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця, наступного за календарним місяцем, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
Способи подачі декларації
Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 № 851 «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 № 2155 «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Громадяни, які отримували іноземні доходи та перебувають за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.
У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку. При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
За несвоєчасне подання податкової декларації передбачена відповідальність відповідно до чинного законодавства. Відповідно до норм глави 11 Кодексу за порушення норм податкового законодавства передбачається фінансова та адміністративна відповідальність.
Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлені розділом IV Кодексу.
До них належать:
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:
· є малолітніми / неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т. ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року.
Важливо! Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною);
· перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;
· перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
· перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.
Випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Це стосується платників, які отримали:
- доходи, у тому числі іноземні, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді обʼєктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобовʼязаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній разом з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Право на податкову знижку
Звертаємо увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку. Порядок надання податкової знижки визначений статтею 166 Податкового кодексу України.
Платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:
понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу, тобто податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:
- навчання,
- отримання доступного житла за державними програмами,
- оплату допоміжних репродуктивних технологій,
- відсотки за іпотечним кредитом,
- внески на благодійність,
- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,
- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення
- тощо;
якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обовʼязково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією.
Хто може отримати податкову знижку
Громадяни України, які офіційно працюють, а отже є платниками податку на доходи фізичних осіб, і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків (що надавались раніше), а саме:
- Той, хто сплачує за своє навчання (наприклад, якщо студент офіційно працює та сплачує податки).
- Найближчі родичі: батько, мати, чоловік, дружина, діти, в тому числі усиновлені. Таким чином, чоловік може отримати податкову знижку за оплату навчання дружини, або мама – за навчання сина.
Дідусь або бабуся, тітка, племінник не мають права на податкову знижку. Цей нюанс слід враховувати при укладанні договору на навчання та заповненні платіжних документів.
Приватний підприємець отримати податкову знижку також не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України.
Проте, фізична особа-підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.
Таким чином, ще раз звертаємо увагу, що отримати податкову знижку може лише фізична особа, яка отримує офіційно заробітну плату і сплачує з неї податок на доходи за ставкою 18%.
При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається до 31 грудня року, наступного за звітним року.