Її робота – допомагати іншим. Самотнім старшого віку, людям з інвалідністю. Комусь – купити хліба, принести води, прибрати в хаті, впоратися на городі. Іншим – оформити документи, викликати «швидку», приготувати їсти. Аби встигнути до всіх підопічних, мотається між трьома селами на велосипеді. Загалом із початку війни подолала на двоколісному 3 тис км. До Дня працівника соціальної сфери у рубриці Дніпропетровської ОВА «Творці перемоги» – про Ларису Георгіївну з Перещепинської громади.
«Маю велику територію обслуговування. Ось і катаюся. На день намотую до 20 кілометрів. Велосипеди ламаються – не витримують. Один уже на «реабілітації», – каже Лариса Георгіївна.
У громаді її називають «наймобільнішою соцпрацівницею». Щось треба – підопічні викликають додому. І Лариса Георгіївна мчить. Буває, вона й за кухаря, й за перукаря.
«Сьогодні зранку до Ніни Андріївни навідалася. Старенькій 83 роки, живе одна. Приготувала пюрешку, манну кашку, салатик. Нагодувала, прибрала. Тепер далі їду», – розповіла Лариса Георгіївна.
Вона сміється: колись ненавиділа варити їсти. Але доля так склалася, що вивчилася на кухаря. Справа сподобалася. Проробила майже 20 років у шкільній їдальні. Після 15-ть – у соцслужбі.
«Батько казав мені: «Вивчишся на кухаря – ніколи голодна не будеш». Так і є. А ще мені хочеться й інших нагодувати, – поділилася жінка. – Бабусь шкода, от і готую їм. Ділюся лайфхаками. Як швидко моркву почистити. Або як краще зробити котлети чи пиріжки. Маю й секрет: страва смачніша виходить, якщо готувати її на повільному вогні».
Найстаршій підопічній – 94 роки. Єфросинія Іванівна полюбляє поратися у саду, вирощує квіти. Лариса Георгіївна – за помічницю. Без неї – нікуди.
«Пам’ятаю, вийшла з відпустки. Відразу до Лариси Георгіївни навідалася. Та зраділа, аж ледве табуретку не перестрибнула. Каже, чекала мене як бога, – розповіла Лариса Георгіївна. – Нині, у війну, всім складно. А самотнім людям старшого віку – особливо. Загалом маю 12 підопічних. Вони всі для мене як рідні».
«Творці перемоги» – рубрика Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Вона – про людей, які наближають нашу перемогу. Кожен – на своєму фронті.