Дніпропетровщина підготувалася навіть до хімічних атак з боку російських окупантів. Так було придбано велику кількість антидотів — атропіну. Область також робить стратегічні запаси пального та розосереджує їх, аби зробити недоступними для ворога. Також немає загроз для посівної. Про це керівник Центру тероборони Дніпра Геннадій Корбан заявив під час телемарафону в ефірі телеканалу «ДніпроTV», передає прес-служба міськради.
За його словами, цілями ракетних ударів російських окупантів залишаються паливні резервуари, комунікації та логістичні вузли: «Утім є оптимістична частина — працює ППО. Я можу точно сказати, що багато ракетних ударів вона відбиває».
Геннадій Корбан вкотре нагадав, що під час війни не можна постити у соцмережах світлини або інформацію про ворожі ракетні атаки: «Не допомагайте ворогу. Це найкраще, що ви можете зробити».
Водночас керівник Центру тероборони Дніпра наголосив, що нині лікарні забезпечені всім необхідним, а військова адміністрація регіону постійно моніторить цю ситуацію. Також налагоджене постачання ліків для аптек, тож містянам не варто самотужки створювати штучний дефіцит — масово скуповуючи медикаменти.
Коментуючи те, як російські окупанти викрадають представників місцевих влад на тимчасово окупованих територіях, лідерів думок, журналістів та людей, пов’язаних з родинами українських військових, Геннадій Корбан зауважив, що ще у 2014-2015 роках на Дніпропетровщині була група людей, котра опікувалася визволенням таких полонених: «Ми запропонували свою допомогу Офісу Президента з цього приводу, тож очікуємо на відповідь. Якщо вони дадуть «зелене світло», у нас є група людей, що готова супроводжувати такі обміни».
Керівник Центру тероборони Дніпра додав також, що завдяки військовій адміністрації та її голові Валентину Резніченку, завдяки волонтерам і спонсорам, нині українським військовим частинам і теробороні було передано понад 220 маневрових автомобілів: «Це машини, придбані військовою адміністрацією, волонтерами. Я особисто давав гроші на їхнє придбання. Борис Філатов (міський голова Дніпра, – ред.) і Валентин Резніченко робили те саме. Тобто ми купуємо їх як власним коштом, так і намагаємося виділяти гроші військової адміністрації – аби зробити українську армію мобільною».