Вінчання не здійснюється.
Пресвітер був милостивим до людей, але разом з тим і мужнім у захисті своїх дітей. Якось у свято Різдва Христового він звершував богослужіння. У храм увійшов місцевий правитель Антипатр з воїнами, щоб схопити тих, хто молиться, і повести їх на муки. Бачачи це, святий Мирон почав палко заступатися за паству, викриваючи правителя у жорстокості. Святий був відданий катуванням. Його повісили і стругали тіло залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розпечену піч, але Господь зберіг мученика. Тоді правитель почав змушувати мученика вклонитися ідолам. Отримавши від святого Мирона тверду відмову, Антипатр наказав різати ремені з його шкіри. Святий Мирон узяв один із ременів і кинув його в обличчя мученикові. Розлютившись, Антипатр велів стругати святого Мирона залізом по обдертому тілу, а потім віддав мученика на поживу звірам. Але звірі його не зачепили. Почуваючись переможеним, Антипатр у безсилій люті покінчив самогубством. Святого Мирона відвели у м. Кизик, де йому відсікли голову мечем († 250).
Також у цей день вшановують мчч. Фірса, Левкія, Короната та їхніх дружин (249-251), мч. Патрокла (270-275), Павла, Іуліанія та інших з ними (бл. 273), мчч. Стратона, Пилипа, Євтіхіана та Кіпріана (бл. 303), прп. Аліпія, іконописця Печерського (бл. 1114).
Сьогодні шанують і ікону Свенської (Печерської) ікон Божої Матері (1288).