Минулоріч саме у цей день маріупольці відзначали народження рідного міста. Нині воно в окупації, а його мешканці розкидані по всьому світові. Ті, хто знайшов прихисток на Дніпропетровщині, зібралися на мирну акцію. У цю символічну для них дату вирішили нагадати – Маріуполь був, є та буде українським. Не змінять цього жодні псевдореферендуми. Про це повідомили в Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.
«У Маріуполі залишається 100-150 тис людей. Сьогодні там влаштовують псевдореферендум. Бюлетенів надрукували майже 300 тис. Ми розуміємо, що це фарс. Ніякого голосування там не буде, – розповів депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін. – Ми дякуємо Дніпропетровщині за гостинність. Та серцем ми у Маріуполі. Він був і буде українським!».

Медик на пенсії – пан Андрій. Мешкав у самому центрі сталевого міста. Згадує, як все палало навкруги. Від постійних ворожих обстрілів із дружиною ховався у підвалі дев’ятиповерхівки. За місяць виїхав з окупації. Зупинився у Дніпрі.

«Тут підійшов до нас хлопець у військовій формі. Спитав, звідки ми і що шукаємо? Відповіли, що з Маріуполя і нам потрібна квартира. Він сказав, що його знайома виїхала. Запропонував скористатися її житлом. Ми були у шоці! Як це? Незнайомий чоловік», – пригадує пан Андрій.

У кожного, хто прийшов сьогодні на акцію, своя історія. Та трагедія у них одна на всіх. Вони втратили те, що будували все життя – дім і рідне місто. Антон з усією родиною виїхав з Маріуполя 16 березня. За тиждень дізнався – його будинку більше немає.

«Туди я приніс свою дитину після виписки з пологового. Тепер будинку немає, – поділився чоловік. – Зараз ми живемо у Новомосковську, але слідкуємо за тим, що відбувається у Маріуполі. Там ще багато друзів та родичів. Вони не беруть участі у псевдореферендумі!».

Антон не знає, чи зможе повернутися у рідне місто. Та його шестирічний син мріє про це. Каже, воно – найкраще.

«Я пам’ятаю парк у Маріуполі. Там високі гірки такі. Одна дуже висока. Не встиг там покататися, бо бабуся не дозволяла», – сказав хлопчик.

Всі, хто вимушено покинув домівки, повернуться додому. У цьому впевнена Олена. Вона з Лисичанська Луганської області.

«Всі тимчасово окуповані міста – це Україна. Ми чекаємо на перемогу та деокупацію. Мріємо, коли поїдемо додому та будемо будувати українські міста – найкращі та найкрасивіші», – переконана Олена.

Підтримати маріупольців прийшли й представники духовенства.
«Ми втратили половину храмів, монастирів на теренах Донецької області, але не втратили віру в Бога. Ми скоро повернемося в українські Маріуполь, Волноваху, Донецьк! – сказав митрополит Донецький і Маріупольський Сергій.

На Дніпропетровщині нині проживає маже 40 тисяч маріупольців.