У Бобровому Куті, що на Херсонщині, все життя Олексія Михайловича. Тут розбудовував батьківську оселю. Викупив й дім по-сусідству, бо той довго пустував. Наводив лад на обох подвір’ях, аби було де приймати велику родину. Та все, що створював, окупанти перетворили на руїни. Звести все наново чоловікові не під силу. Тож він неабияк зрадів, коли до нього завітали будівельники з Дніпропетровщини.
«Наша область долучилася до ініціативи Президента Володимира Зеленського. За проєктом «Пліч-о-пліч» відбудовуємо Херсонщину. Населені пункти, які пережили окупацію. На тих територіях фактично не залишилося вцілілих об’єктів. Людям немає куди повертатися. Наші будівельники лагодять їхні оселі, щоб там знову завирувало життя», – зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Олексій Михайлович – корінний мешканець Бобрового Кута. Нині ж змушений жити у селі неподалік, бо його батьківський дім російські загарбники спалили. Постраждала й друга хата, яку чоловік ще до повномасштабної війни викупив по-сусідству.
«З окупацією ми виїхали до Миколаївської області. Коли із сусідами був зв'язок, розмовляли з ними. Питали, чи стоять наші будинки, – пригадує пан Олексій. – Так згодом і дізналися, що один вороги спалили десь за пів місяця до свого відступу. З іншого повитягували весь лісоматеріал. Застав хату без вікон. Вибуховою хвилею від прильоту в город побило й дах».
Самотужки відновити бодай вціліле чоловікові не під силу. Тож він неабияк зрадів, коли до його подвір’я завітали будівельники з Дніпропетровщини.
«Відчуття не дуже, коли майже у 70 років залишаєшся фактично без даху над головою. Знаєте, вже не двадцять років, коли сповнений сил щось робити. Та й на пенсію ми самі відбудову не потягнули б, – каже мешканець Бобрового Кута. – А пожити ще у своєму хочеться. Ми зараз зупинилися в іншому селі, але це не те. Тут у вікно визирнув і все рідне – схили, вулиці, вся місцевість».
Побиту покрівлю у будинку пана Олексія майстри демонтували. Збирають «з нуля». За планом – відновлення веранди і фасадні роботи. Роботи виконують на совість, адже прагнуть повернути місцевим людям комфорт та жагу до життя.