У Дніпрі у «Прозорому офісі» презентували фотовиставку «(Не)помітні історії». Експозиція містить 9 світлин. На них історії людей, що пережили полон, депортацію, сексуальне насильство, зумовлене війною, а також були змушені залишити свої домівки на тимчасово окупованих територіях.
«На фото — найцінніші речі, які герої проєкту взяли із собою під час евакуації: ключі від квартири в Бердянську, книга з маріупольської бібліотеки, синьо-жовта стрічка, з якою пройшов полон у Херсоні, тощо. Ми прагнемо розповісти історії цих людей, аби вони закарбувались у суспільній пам’яті, і емоції та почуття, які переживали наші герої, стали більш зрозумілі кожному», — зазначила Оксана Білоусова, завідувачка сектору опіки та піклування управління-служби у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міськради.
Пані Юлія була вимушена виїхати з Харкова. Вже майже 2 роки живе у Дніпрі. До «Прозорого офісу» прийшла по власних справах і зовсім не очікувала побачити в ньому фотовиставку.
«Я прочитала всі історії. Вони відгукуються у моєму серці та є близькими. Найбільше мене вразила історія про ключі від дому, які людина взяла із собою та мріє повернутися до рідної домівки. Звісно, я б теж хотіла повернутися туди, де виросла, провела майже половину свого життя, пройтись тими ж стежками, привести свого сина до місць, де я бувала, навчалась», — розповіла Юлія.
Проєкт реалізували спільно з Фондом ООН. Дніпро — третє місто, в якому проходить ця виставка. Її вже встигли побачити мешканці Чернівців та Одеси.
«Станом на зараз, згідно зі звітами міжнародних організацій, близько 5 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями. І ця експозиція привертає увагу до них та до того, з чим їм довелось зіткнутись. Статистика — це цифри, за якими стоять живі люди. Наш проєкт саме про це», — прокоментував Віталій Крупіцький, муніципальний консультант проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонду ООН у галузі народонаселення.