

«У лікарню я потрапила з черговим інсультом – це був наслідок постійних скандалів та побоїв. П’ять років тому чоловік почав вживати алкоголь і наркотики, наше життя перетворилося на пекло. Спочатку він тиснув морально, потім почав застосовувати фізичну силу. Його брат, який мешкав разом із нами, бив навіть дітей – у мене син і донька. Лікарі сказали мені прямо: «Або ви їдете до центру, або наступного разу буде смертельний випадок». Я поговорила з дітьми і вони погодилися. Тут ми вже два місяці. Діти ходять до школи. Я поки не працюю, бо ліва сторона паралізована, але зараз проходжу реабілітацію. До госпіталізації була помічницею продавця на ринку. Єдине, що можу сказати жінкам, які потерпають від домашнього насильства, — бігти і шукати допомоги! Я довго терпіла, бо не знала, куди звертатися», – ділиться Ольга.


Зоя – переселенка з Донеччини, у центрі разом із онуком живе вже п’ять місяців.
«Ми з міста Родинське. Там уже і шахту розбомбили, і будинки, зв’язку немає. Дуже страшно. Нас сюди перевіз син. Тут нам надають продукти. Умови проживання чудові. Щосереди працюємо з психологом групою, але за потреби можемо у будь-який момент завернутися до психолога за індивідуальною консультацією. Онук пішов до школи, а я через цукровий діабет не можу працювати. Але не сумую – готую їжу, допомагаю онукові з уроками. Нам тут дуже подобається – затишно і безпечно», – розповідає жінка.



У центрі працюють два окремі відділення: для жінок із дітьми і для жінок без дітей. Обидва надають підтримку тим, хто опинився у складних життєвих обставинах або постраждав від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі. Зараз у відділенні для жінок із дітьми перебувають 16 жінок та 18 дітей.

«Ми надаємо безпечне місце тимчасового проживання. З жінками працюють психологи, юристи, соціальні працівники. Ми допомагаємо оформити соціальні виплати та необхідні документи. Жінкам, які приходять до нас вагітними, надаємо підтримку після пологів, забезпечуємо їх та немовлят харчуванням і одягом. Наприклад, нещодавно до нас потрапила дівчина з Миколаївської області. Її дитина народилася недоношеною. У пологовому будинку за неї боролися лікарі. За місяць у центрі малюк набрав 1,5 кілограма. Усі послуги безкоштовні, а тривалість перебування – до 9 місяців», – розповідає директорка Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» Дніпровської міської ради Марина Земенкова.


Звернутись до центру можна за направленням управлінь-служб у справах дітей адміністрацій районів або Дніпровського міського центру соціальних служб. Також туди може доправити поліція, мобільна бригада або скерувати Денний центр соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Якщо ви зіткнулись з домашнім насильством, телефонуйте:
(056)-785-73-60, (067)-200-40-62.