За даними світової статистики травми займають третє місце в структурі загальної летальності, друге місце серед причин тимчасової непрацездатності та третє місце - серед причин інвалідності.
Звісно, серед численних видів механічних травм основне місце займають ушкодження кісток і суглобів, різні за складністю та локалізацією переломи. І приблизно у 80% таких випадків рекомендовано хірургічне втручання, найчастіше це відкрита чи закрита репозиція кісткових фрагментів і їх фіксація різними конструкціями.
Який механізм лікування переломів найдієвіший?
Метод накісткового остеосинтезу (з використанням пластин та гвинтів, що фіксують місце перелому) дає можливість для якнайшвидшого відновлення функції пошкодженої кінцівки, забезпечуючи подальшу активізацію і більш ранню соціальну адаптацію пацієнтів. Тобто пацієнтові після операції не доведеться тижнями жити із загіпсованою кінцівкою, – реабілітація проходить швидко, а отже, повернутися до повноцінного життя можна скоріше.
Успіх операції: професіоналізм лікаря + якісні металоконструкції
І якщо описаний вище метод лікування не викликає сумнівів, то з тим, як його здійснюють у нашій країні більше запитань, ніж відповідей.
Розходження між кількістю операцій з лікування переломів і обсягами готових комплектів імплантатів для остеосинтезу, що легально ввозяться в Україну суттєве. Приміром, в 2018 році було імпортовано і офіційно вироблено в Україні тільки близько 43-х тисяч готових комплектів імплантатів (а це лише 9,9% від кількості проведених оперативних втручань з лікування переломів). Таким чином, близько 90% таких операцій проводилися без використання імплантатів або з використанням імплантатів нелегального походження або низької якості.
Процес, як бачимо, вкрай хаотичний та незбалансований. І зазвичай усе залежить від того, з яким постачальником співпрацює оперуючий травматолог, що також є заручником такого положення. З одного боку на важелі терезів доступний продукт і часто-густо нехтування якістю, а з іншого – легальний закордонний постачальник пластин, але з цінами, що, м’яко кажучи, не по кишені пересічному українцю.
Тобто часто, аби мінімізувати витрати на операцію, пацієнтові пропонують пластину, що ввезена нелегально, або має сумнівні характеристики, але при цьому є недорогою. А тут вже як пощастить… Жодних гарантій, контролю якості, часто навіть сертифікації. Звідси – і зростання питомої ваги незадовільних результатів лікування, і виникнення ускладнень після операцій зі встановлення імплантатів.
Тож, як бачимо, це саме той випадок, коли не все залежить від професіональних навичок і вмінь хірурга. Успішність операції має ще й чітку кореляцію з якістю металоконструкції та матеріалу, з якого вона виготовлена.
Кого це стосується?
Згідно зі статистичними даними основними потенційними споживачами імплантатів та іншої продукції для остеосинтезу в нашій країні є люди працездатного віку (від 18 років). Але разом із тим нагальна потреба у проведенні остеосинтезу є й у тих, для кого подібні операції і технології лікування все ще залишаються недоступними: пенсіонерів із низьким рівнем пенсійного забезпечення, ветеранів та воїнів АТО, інших соціальних груп.
Тобто і тут, як бачимо, лікування переломів кісток виходить за рамки медичної проблематики і набуває гострого соціального значення.