Як налагоджена комунікація між владою та громадськістю під час пандемії Covid-19 і карантинних обмежень. Це питання по всій Україні протягом восьми місяців вивчалося Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, ГО «Інститут Громадської Експертизи» за сприяння Європейського Союзу.
Генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов розповів, що роль громадських рад під час карантинних обмежень мала б зрости. Причина тому – заборона на збори та масові зустрічі, а це означає, що люди тимчасово втратили можливість особисто впливати на прийняття рішень та політику на місцях.
«Що таке консультативно-дорадчі органи? Це такі об’єднання, як громадська, молодіжна чи підприємницька рада. Вони мають концентровано доносити певну громадську думку до представників влади. І ми сподівалися, що якраз через запровадження карантину, відбудеться підвищення ролі таких консультативно-дорадчих органів і вони почнуть більш активно просуватися. Люди ж у період карантинних обмежень не можуть збиратися і надавати свої пропозиції, висловлювати власну думку, впливати на політику. І за рахунок цього ці консультативно-дорадчі органи будуть більше працювати і належним чином впливати на формування політики», - роз’яснив генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи».
Втім, розпочавши дослідження на території Дніпропетровської області, експерти побачили протилежну картину. Консультативно-дорадчі органи були, як і самі громадяни, фактично ізольовані від процесів на місцях. А все через положення, за якими вони працюють і якими не передбачене прийняття рішень в онлайн режимі.
«Коли ми почали проводити дослідження, то з’ясувалося, що взагалі переважна більшість цих консультативно-дорадчих органів перестали проводити засідання. Ми проаналізували положення про їх діяльність і з’ясували, що в них було прописано, що вони мають збиратися особисто. Якщо у вас 35 членів громадської ради, ви не можете їх зібрати через карантинні обмеження. Навіть якби вони захотіли проводити свої засідання у дистанційному режимі, із застосування інформаційно-комунікаційних технологій, вони б все одно потрапляли в ситуацію, що прийняті у такому форматі рішення можна було б оскаржити у суді», - пояснив Олексій Літвінов.
Генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» додав – через неадаптовані до нових карантинних реалій положень громадських рад, людей фактично на два роки позбавили участі у житі громад. Більше того, яким було здивування експертів, коли вони встановили той факт, що 14 з 86 громад Дніпропетровської області взагалі не мають ані громадських, ані молодіжних, ані підприємницьких рад. Олексій Літвінов переконаний – для сучасного світу – це неприпустимо, адже саме через консультативно-дорадчі органи люди можуть ефективно впливати і на владу, і на рішення, які вона приймає.
«Зрештою, ми почали допомагати громадам вирішити це питання. Ми розробили і положення для консультативно-дорадчих органів, за яким засідання громадських рад можуть відбувалися і залишатися легітимними, навіть, у дистанційному форматі. Ми прописали, як в режимі онлайн фіксувати результати голосування і таке інше. Вже сьогодні ми бачимо позитивні зміни. Наприклад, зараз під час «червоної» зони епідбезпеки відбувається опитування у Васильківській громаді, вони оцінюють якість послуг, які надає громада своїм мешканцям. Сьогодні вони вже в умовах пандемії знаходять варіанти, як це провести і як зробити так, аби інструменти демократії працювали, були ефективними й за умов карантинних обмежень», - пояснив Олексій Літвінов.