Преподобний Антоній Римлянин народився в Римі в 1067 році у родині віруючих. Втративши батьків у 17 років, він взявся за вивчення писань батьків грецькою мовою. Потім роздав частину спадщини жебракам, а іншу вклав у дерев'яну бочку і пустив її в море. Сам же прийняв постриг в одному з пустельних скитів, де прожив 20 років.
Гоніння з боку латинян на православних змусило братію розійтися. Преподобний Антоній поневірявся, переходячи з місця на місце, поки не знайшов на пустельному березі моря великий камінь, на якому цілий рік прожив у пості та молитві. Страшна буря, що розігралася 5 вересня 1105, зірвала камінь, на якому знаходився преподобний Антоній, і понесла його в море. Під свято Різдва Пресвятої Богородиці камінь зупинився за 3 версти від Hовгорода на березі річки Волхов при селі Волховському. Подію засвідчено в новгородських літописах. На цьому місці преподобний з благословення Новгородського святителя Микити Затворника († 1109, пам'ять 14 травня), заснував монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
На другий рік рибалки виловили бочку зі спадщиною преподобного Антонія, пущену в море багато років тому. Вказавши, що було в бочці, преподобний забрав діжку і купив для обителі землі.
Духовне подвижництво поєднувалося в обителі із напруженою трудовою діяльністю. Преподобний Антоній дбав, щоб із монастирських доходів надавалася допомога жебракам, сиротам та вдовам. У 1117 році преподобний розпочав кам'яне будівництво у монастирі. До наших днів зберігся собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці, збудований за життя преподобного у 1117–1119 р.р. У 1131 році святитель Hифонт Hовгородський поставив преподобного Антонія ігуменом монастиря. Помер святий Антоній у 79 років.