Гул і вибух. Лише мить й життя мешканців дніпровської багатоповерхівки змінилося назавжди. Ніч, коли ворожий шахед поцілив у їхній будинок, вони навряд забудуть. Одні бігли до дитячих кімнат. Перевіряли, чи цілі малі. Інші не розуміли, що відбулося. А пані Аллу, квартира якої у руїнах, буквально викинуло з ліжка. З цього й почався її жах на яву.
«Ворог б’є по мирним. Руйнує життя цілих родин. Вбиває їхніх рідних та позбавляє житла. Відплата за ці злочини неодмінно буде. Поки ж маємо триматися гуртом. Підтримувати один одного, бо самотужки переживати такі жахи складно. І гордий, що наші мешканці за будь-яких обставин поспішають на допомогу. Близьким, а нерідко й зовсім незнайомим людям», – зазначив начальник ОВА Сергій Лисак.
Пані Алла все життя мешкала у цій багатоповерхівці. Останні вісім років вона голова тутешнього ОСББ. Разом із сусідами дбала про затишок у домі та навколо. Чимало вклали у ремонт – грошей та душі. Цьогоріч збиралися латати дах. Втім, від цієї ночі з’явилися зовсім інші потреби.
«Спала у кімнаті, яка виходить не у внутрішній двір. Це й врятувало. Бо удар прийшовся на іншу сторону. Там тепер нічого немає. Підлога моєї квартири обвалилася двома поверхами нижче. Вибиралася через сусідній під’їзд. Між нами зруйнувало стіну», – розказала Алла.
Вона втратила житло. На її обличчі порізи. Але найбільше переживає за тих, хто й досі може бути під завалами. Це чоловік та жінка, яких знала особисто.
Оговтатися й досі не може Вікторія. Найбільше вона злякалася за 9-річну доньку. Жінка не одразу зрозуміла, що поцілило в їхній будинок. Подумала – стався «прильот», але десь поряд.
«Дитина аж підскочила, бо будинок наче захитався. Я її накрила ковдрою, бо не думала, що постраждала наша багатоповерхівка, – пояснює мешканка понівеченого будинку Вікторія. – Я бачила евакуацію людей… Не знаю, як пересилити страх, знаходитися вдома, спати. Особливо, коли починається тривога».
Й досі на місці нічної атаки тривають пошуково-рятувальні роботи. Пораються на побитому подвір’ї й комунальники.
