У прес-конференції взяли участь:
- Заступник начальника відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Неля Добросовістна;
- Головний державний ревізор - інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.
Протягом 2020 року відбулися певні зміни у веденні обліку податкових пільг контролюючими органами. Зокрема, починаючи з 01 січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Про це повідомила головний державний ревізор - інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.
«На теперішній час роль Звіту про суми податкових пільг виконує Додаток 6 до декларації з ПДВ «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)». Слід зазначити, що податкова пільга з ПДВ виникає лише в разі здійснення платником податку в звітному періоді операцій, звільнених від ПДВ на підставі статті 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, міжнародних договорів (пункт 2 розділу V1 Порядку № 21). При цьому, для заповнення Додатку 6 по операціях, які оподатковуються за ставками 0 або 7 %, податкові пільги не розраховуються та не відображаються», - сказала вона.
Світлана Плоха також повідомила, що обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів у осіб, які не зареєстровані як платники ПДВ, не беруть участі у розрахунку сум податкових пільг, навіть якщо вони використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ.
Протягом 2020 році відбулися зміни в частині звільнення від оподаткування ПДВ окремих операцій. Так, зокрема:
1. Законом № 466-IX врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин.
Згідно з пунктом 197.18 статті 197 ПКУ, з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ВЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, звільняються від оподаткування (до внесення змін Законом № 466-IX зазначеним пунктом було передбачене звільнення від оподаткування ПДВ таких операцій, що здійснювалися суб’єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 ПКУ, яка з 01.01.2017 втратила чинність).
Операції з ввезення таких тварин іншими категоріями платників податків підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів як сільськогосподарськимитоваровиробниками, так і будь-якими іншими платниками податку, оподатковуються у загальному порядку, встановленому ПКУ.
2. Законом України № 540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Відповідно до зазначених норм ПКУ тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:
ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню, поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби COVID 19.
Перелік таких товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271.
Режим звільнення від оподаткування застосовувався:
- з 17 березня 2020 року до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку № 224 (в редакції до внесення доповнень Постановою № 271);
- з 15 квітня 2020 року до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку № 224, в тому числі з урахування Постанови № 271.
«Протягом 9 місяців 2020 року зазначеною пільгою скористались 1367 СГ – юридичних осіб з загальним обсягом постачання товарів, включених до переліку № 224, у сумі 111,6 млн. грн., що складає майже 20 відсотків від загального обсягу податкових пільг з ПДВ», - зазначила Світлана Плоха.
3. Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Законом № 466-IX з підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ виключено пункт 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Отже, з дати набрання чинності Законом № 466-IX, тобто з 23.05.2020 операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ВЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ВЕД) оподатковуються за нульовою ставкою.
До операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ВЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ВЕД), які були здійснені до 22.05.2020 включно, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.
4. Також в 2020 році виникали питання щодо необхідності нарахування ПДВ підприємствам агропромислового комплексу за загиблий урожай
Щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані для посівів, у разі знищення (загибелі) таких посівів, слід зазначити, що у разі якщо здійснюється списання товарів/послуг, придбаних з ПДВ, що були використані для таких посівів, то податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платником ПДВ:
- нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
- не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
Заступник начальника відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Неля Добросовістна озвучила перелік актуальних питань щодо функціонування Системи електронного адміністрування ПДВ, що виникали у платників податків на протязі 2020 року.
Коли змінюються показники, що відображені у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, в тому числі у платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення?
«Показники, які відображаються у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), є складовими формули, за якою розраховується сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні.
Величина кожного показника формується на дату витягу та змінюється по мірі надходження до СЕА ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, зарахованих на електронний рахунок коштів, подану податкову звітність та іншої інформації, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України, яка впливає на показники складової формули», - сказала Неля Добросовістна.
Яка сума податкових зобов’язань підлягає сплаті на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ при поданні платником?
«Система електронного адміністрування ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Відповідно до п. 19 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ», - зазначила вона.
У випадку недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань по податковій декларації за звітний (податковий) період, у платника податку після граничної дати сплати узгоджених податкових зобов’язань виникає на електронному рахунку заборгованість перед бюджетом. Якщо платник податку, після подання податкової декларації за звітний період подає уточнюючий розрахунок, яким зменшує суму податкових зобов’язань за такий звітний період, на підставі коригуючого реєстру, надісланого Державною податковою службою Державній казначейській службі (далі – Казначейство), така заборгованість зменшується.
У випадку, якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ за звітний період, на електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ було достатньо коштів для сплати податкових зобов’язань, задекларованих в такій податковій декларації, на підставі реєстру про сплату, Казначейство в автоматичному режимі перераховує суми податків з електронних рахунків платника податку до бюджету. Якщо платник податку, після подання податкової декларації за звітний період подає уточнюючий розрахунок, яким зменшує суму податкових зобов’язань за такий звітний період, зайво перераховані суми податку можуть бути повернуті з бюджету в порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України.
Чи буде змінюватись сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на суму надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, які повернуті на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ?
«Значення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України, збільшено 20 січня 2017 року на суму коштів, повернутих у період з 01 січня 2016 року до 01 січня 2017 року платнику податку відповідно до п. 43.4 ст. 43 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ: перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету; перерахованих з рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ до бюджету за заявою платника відповідно до п. 200 прим. 1.6 ст. 200 прим. 1 ПКУ, який діяв у цей період», - сказала Неля Добросовістна.
Після зазначеної дати суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення загальної суми поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування (SПопРах), а отже не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Якщо в подальшому платник приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунка на поточний рахунок, то значення SПопРах зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.