13 жовтня у Дніпрі відзначається 13-та річниця пам'яті жертв трагедії внаслідок вибуху газу в житловому будинку на вулиці Мандриківській, 127 (житловий масив «Перемога»). Згадати тих, чиє життя забрала катастрофа, до храму на честь ікони Божої Матері «У скорботах і печалях втіха», який побудували на місці вибуху, прийшли родичі загиблих, мешканці колишнього будинку, представники міської влади, служби порятунку, зокрема рятувальники, які тоді розбирали завали, та просто небайдужі дніпряни. Про це повідомили в прес-службі Дніпровської міської ради.
«Ми знаходимося тут, щоб це пам’ятати і не забувати про цю страшну трагедію міста і всієї країни. Так вийшло, що в той ранок я тут був і бачив той жах. Я гадаю, що ми повинні сьогодні пом’янути тих, хто загинув, і в майбутньому не допускати подібних катастроф ні в нашому місті, ні взагалі в країні», - розповів заступник міського голови Едуард Підлубний.
Представники духовенства відслужили панахиду. До меморіального знаку на подвір'ї храму присутні на жалобному заході поклали квіти.
Рятувальник Сергій Коваль був одним із тих, хто працював на місці вибуху. Чоловік був заступником начальника Бабушкінської районної служби порятунку, і його екіпаж виїхав на місце трагедії одним із перших.
«Коли приїхали на місце, рятівники обстежили територію і те, що одразу вони зайшли на розвідку в будинок, що стояв перпендикулярно, врятувало їм життя. Бо, саме у той момент стався вибух і перші два під’їзди впали. Тут перед очима була жахлива картина. Ми рятували постраждалих на машині з вежою, яку пересували одразу з людьми. Оскільки час вимірювався секундами, ми йшли на порушення нормативних актів. Рятувально-пошукові роботи проводили близько місяця до останньої знайденої людини», – розповів Сергій Коваль.
У дніпрянки Тетяни Осадчої під час трагедії загинув племінник, якому було десять років: «Не дивлячись на те, що минуло багато часу, на душі і досі сумно. В цей день так же важко, як і тоді. Мабуть, душі людей, що загинули, знаходяться тут з нами. Ми прийшли вшанувати пам'ять і висловити співчуття всім, у кого також загинули родичі».
Мешканку будинку Віру Косицьку врятувало лише те, що вона в той день поїхала на дачу: «Як би не це, то і я б загинула. Ті, кому вдалося вижити, поховали усіх 23 людей, що загинули. Після трагедії ми залишилися без речей і документів та жили в готелі. Біль не передати словами. Минув час, і все трохи забувається, але в цей день я завжди прихожу на місце трагедії».
Нагадаємо, 13 жовтня 2007 року через витік газу в багатоповерхівці на вулиці Мандриківській стався вибух. Він повністю зруйнував третій під'їзд і перекриття будинку, понівечив 40 квартир. Трагедія забрала життя 23 людей. Наймолодшій жертві було лише 6 років. Ще понад 400 дніпрян постраждали.