Сьогодні, 4 вересня, православні шанують мучеників Агафоніка, Зотика, Феопрепія (Боголепа), Акіндіна, Северіана та інших з ними (305-311).
Мученики Агафонік, Зотик, Феопрепій (Боголеп), Акіндін, Северіан, Зінон та інші прийняли смерть за Христа під час правління імператора Максиміана (284–305).
Мученик Агафонік походив із знатного роду Гіппасієва, жив у Нікомідії. Обізнаний у Святому Письмі, він звернув до віри в Христа багатьох язичників, у тому числі й найпершого члена Сенату.
Коміт Євтолмій, посланий до Понтійської (Причорноморської) країни, біля Карпен розіп'яв учнів християнина Зотика, які відмовилися принести жертву ідолам, а самого Зотика взяв із собою. У Нікомідії Євтолмій схопив Агафоніка (з принцепсом), Феопрепія, Акіндіна та Северіана. Після катувань Євтолмій повів мучеників у Фракію на суд до імператора, але дорогою, біля Потама, вбив мучеників Зотика, Феопрепія і Акіндіна, які не могли далі йти за колісницею імператора через отримані ними під час катування рани. Мученик Северіан був убитий у Халкідоні, а мученик Агафонік з іншими усічені мечем, за наказом імператора, у Силіврії.
Мощі мученика Агафоніка в церкві на честь його імені у 1200 році в Константинополі бачив руський паломник Антоній. У ХIV столітті архієпископ Силіврійський Філофей присвятив мученикові Агафоніку похвальне слово.
Грузинська ікона Пресвятої Богородиці. У 1622 році перський шах Аббас підкорив Грузію. Багато християнських святинь були викрадені, відвезені до Персії та продані російським купцям, які перебували в той час у цій країні. Так Грузинська ікона Божої Матері потрапила до якогось купця Стефана, який зберігав її з глибоким шануванням і благоговінням. У цей самий час у Ярославлі купець Георгій Литкін, у торговельних справах якого Стефан був у Персії, отримав уві сні одкровення про святиню, придбану Стефаном, і наказ відіслати її в Чорногорський монастир Архангельської єпархії, заснований 1603 року. Коли у 1629 році Стефан повернувся на Батьківщину і показав ікону Георгію Литкіну, той згадав про своє видіння і вирушив у Двінські межі в Чорногорську обитель (названа вона так тому, що була побудована на гористому й похмурому місці, яке здавна називали Чорною горою; згодом обитель перейменували на Красногорську). Там ікона і прославилася чудотворіннями. 1654 року під час морової виразки ікону принесли до Москви, і ті, хто молився перед нею, уникали смертоносної виразки. Багато списків з ікони свідчать про її глибоке шанування. У 1658 році з благословення Патріарха Никона було встановлено щорічне святкування Грузинської ікони Божої Матері. Служба була складена 1698 року доглядачем Московської друкарні Феодором Полікарповим.