Плавці-паралімпійці з національної збірної влаштували у басейні Кам’янського особливу зустріч. На неї запросили воїнів, які отримали на передовій важкі поранення, і зараз протезуються на Дніпропетровщині. Вони поділилися один з одним своїми історіями та провели спільне тренування. Оборонці мали змогу особисто переконалися у реабілітаційному ефекті вправ у воді.
«Спільне тренування плавців-паралімпійців та ветеранів, які перенесли важкі поранення, організували за проєктом ТитаниUA. Вирішили започаткувати такий формат зустрічей, аби заохотити воїнів до спорту. Це те, що допоможе загартувати силу духу на шляху відновлення. Дасть зрозуміти – попри ампутації життя продовжується, а їхні можливості безмежні», – зазначила заступник начальника ОВА Ірина Грицай.
Одним з ініціаторів тренування став 33-річний Антон Коль. Через захворювання суглобів він з дитинства у кріслі колісному. Але це не завадило йому встановити світовий рекорд. Здобути найкращий результат у запливі на 200 метрів серед чоловіків у Манчестері. Знайти своє кохання і стати батьком.
«Коли був ще у дитбудинку, хотів навчитися плавати. Правда, на шляху до цієї мети тонув чотири рази, але не здався, – з посмішкою пригадує чемпіон світу з параплавання Антон Коль. – Тут я, щоб допомогти воїнам продовжити життя. Аби, отримавши інвалідність, вони не закрилися в собі. Пройшов все це сам і хочу донести до них – нову реальність треба прийняти. Все інше зроблять твій мозок і тіло. У поміч й вода. Вона зніме вантаж, який може спіткати».
Своїм досвідом у спорті паралімпійці поділилися з оборонцями. Після опустилися у воду. Щоправда, деякі ветерани ніяк не могли зважитися на цей крок. Поруч з ними була плавчиня з Миколаївської області Анна Гонтар.
«Заохочувала героїв зануритися у басейн. А вони все питали, як я можу залишатися такою позитивною. Розповідала – всю цю енергію беру від води, – поділилася бронзова призерка Паралімпійських ігор у Токіо Анна Гонтар. – У кріслі колісному я з дитинства. Тож плавання – це плюс для моєї спини. Коли не тренуюся, починаються болі, не можу спати».
І не дивно, бо саме цей вид спорту вважається одним з найбільш реабілітаційних. Долучатися до нього можна тільки-но загоїлися рани, каже начальниця регіонального центру фізичної культури та спорту «Інваспорт» Олена Зайцева.
«Воїни з різним рівнем вмінь у плаванні можуть освоїти його. Як реабілітацію, сходинку до активного способу життя та навіть старт у кар’єрі, – пояснила Олена Зайцева. – Загалом розвиваємо в області 22 види спорту для людей з інвалідністю. І допомагаємо підібрати, виходячи з наслідків поранень чи хвороб, який підійде саме вам».
Станіслав Сокур з Кам’янського пристосовується до життя на протезі. Під Бахмутом він отримав важке поранення. Переніс ампутацію ноги. Зізнається – зважитися зануритися у басейн було непросто. Та приклад паралімпійців підштовхнув.
«Трохи складно було опускатися туди і вилазити. Відчуття незвичні, але дуже сподобалося. Побоювання були, що не зможу поплисти. Але все вийшло», – резюмував оборонець Станіслав.
Це було перше спільне тренування воїнів з паралімпійцями, але не останнє. Їх планують проводити регулярно.
