Заходи профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій у літній період

Сьогодні, 7 липня, у прес-центрі ІА «Мост-Дніпро» у форматі Zoom відбулася прес-конференція на тему «Заходи профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій у літній період».

У прес-конференції взяла участь:

  • Головний спеціаліст управління держнагляду з дотримання санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області Маргарита Малишева.

Щороку із початком літа в Україні фіксують збільшення випадків харчових отруєнь. Загалом у поточному році по Дніпропетровській області зафіксовано 4 випадки ботулізму: 1 – Дніпро, 2 – Кам’янське, 1 – Кривий Ріг. Причиною захворювання стала непатрана річкова риба та тушонка домашнього виготовлення. Крім того зареєстровано 3 спалахи харчових отруєнь.

«Дизентерія, домашній осередок, постраждало 7 дітей. Побутове ХО – постраждало 5 дітей. Причини нині встановлюються. Спалах сальмонельозу в організованому колективі, де постраждало 29 осіб. Минулоріч, коли було зареєстровано 3 спалахи дизентерії та сальмонельозу – постраждало 18 осіб, з них 13 дітей», - розказала Маргарита Малишева.

В організм здорової людини збудники кишкової інфекції потрапляють разом з їжею, водою або через брудні руки, розказала фахівець. Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються «із запасом», що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань.

«До прикладу, дизентерія може виникнути після вживання некип'яченого молока, сиру або сметани. Кишкова паличка може потрапити в організм людини разом з неякісним кефіром або йогуртом. Стафілококова інфекція комфортно себе почуває у зіпсованих тортах з кремом. Натомість збудники сальмонельозу – через будь-які заражені продукти: куряче м'ясо і яйця, варену ковбасу, сосиски, погано промиті або вимиті брудною водою овочі та зеленину. При цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості продукту»,- пояснює фахівець.

З метою профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій необхідно виконувати такі заходи:

  • для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання, кип’ячену або бутильовану питну воду;
  • перед приготуванням їжі та перед її вживанням слід завжди мити руки з милом;
  • ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;
  • сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремо, стіл, розділювальні дошки, ножі, м’ясорубку (блендер, кухонний комбайн тощо) після роботи з сирими продуктами потрібно ретельно вимити і ошпарити окропом;
  • під час відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни, дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі дикорослі ягоди, гриби та інші продукти невідомого походження;
  • захищати харчові продукти від випадкових забруднень, від комах, гризунів та інших тварин. Для надійного захисту продуктів слід зберігати їх у щільно закритих банках (контейнерах).

У разі ж виявлення перших ознак кишкової інфекції (болі в животі, нудота, блювання, пронос, підвищена температура тіла) необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи.

«Аби не постраждати від ХО чи ГКІ під час відпочинку біля відкритих водоймищ необхідно не купатися у місцях, які органами місцевого самоврядування офіційно не визначені як зони масових відпочинків на водних об’єктах. Варто утримуватися від купання у водоймах, де живе багато водоплавних птахів. Не використовуйте воду водоймища для пиття, миття посуду, овочів та фруктів; намагатися не заковтувати її під час купання. Не варто також купатися відразу після сильного дощу у зв’язку з можливим потрапляння забруднювальних речовин з поверхні ґрунту. Після повернення з відпочинку на водному об’єкті необхідно прийняти душ з милом», - роз’яснила Маргарита Малишева.

Інформація щодо випадків інфекційного захворювання до Держпродспоживслужби надходить від Центрів контролю та профілактики хвороб. Якщо інфекційне захворювання пов’язане з діяльністю підприємства чи взагалі того чи іншого суб’єкта господарювання, то на об’єкті проводиться епідеміологічне розслідування з метою встановлення причин інфекційного захворювання, джерела інфекції та локалізації осередку зараження. Епідеміологічне розслідування супроводжується проведення комплексу лабораторних досліджень питної води, продуктів харчування, робочих поверхонь, посуду, інвентарю тощо.

Читайте новости МОСТ-Днепр в социальной сети Facebook