ГоловнаCуспільство

14 з 86 громад Дніпропетровщини не мають громадських, молодіжних та підприємницьких рад: в чому причина

Комунікація між владою та громадськістю під час пандемії Covid-19 і карантинних обмежень стала темою для дослідження, яке протягом восьми місяців проводилося по всій Україні. Вивчення проблематики проходило за сприяння Європейського Союзу. Зрештою, представники ГО «Інститут Громадської Експертизи», які вивчали досвіт комунікації між владою та громадськістю на території Дніпропетровщини, дійшли висновку – доступні інструменти демократії на місцях страждають не тільки через пандемію.

Про це мова йшла в ході прес-конференції в ІА «Мост-Днепр».

Експерт-аналітик проекту «Громадськість за демократизацію» Олексій Андреєв розказав, що в українському суспільстві тільки близько 90% людей не розуміють, що таке консультативно-дорадчі органи. Натомість, саме громадські, молодіжні, підприємницькі чи то антикорупційні ради могли б стати дієвим інструментом в руках людей для впливу на процеси на місцях, каже експерт. Такі органи зазвичай створюються при владних структурах і входять до них представник громадських організацій:

«Консультативно-дорадчий орган – це орган, який консолідує діяльність громадських організацій на території. На Дніпропетровщині у цьому питанні є деякий дисбаланс, бо 80% громадських організацій сконцентровано у великих містах. Там вже досить розвинуте громадянське суспільство і консультативно-дорадчі органи наповнюються саме представниками громадських організацій», - пояснює Олексій Андреєв.

Експерт-аналітик на банальному прикладі пояснив, яку б функцію консультативно-дорадчі органи могли виконувати на місцях:

«Наприклад, ми подивилися, що переважна більшість сайтів сільських та селищних рад не мають інформації про те, яким чином проводяться прийоми депутатів, відсутня інформація про їх звітування та контакти. Є прізвище, округ і все. Саме у таких громадах через консультативно-дорадчі органи активні люди могли б доносити до виконавчих органів свою думку та у такий спосіб впливати на процеси, що відбуваються на місцях», - поясних Олексій Андреєв.

Ефективність консультативно-дорадчих рад також залежить й від фінансового та людського ресурсу, додає експерт-аналітик проекту «Громадськість за демократизацію».

В свою чергу генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов додає, що не менш важливим у цьому питанні є й законодавчо-нормативна база, за якою сьогодні працюють громадські ради. За більш ніж двадцять років вона фактично не змінювалась. Через це й ефективність таких рад зазвичай зводиться до мінімуму.

«Наприклад, в цьому році було прийнято новий закон про молодіжну політику. Там дуже чітко прописано, що всі мають створити молодіжні ради. І в Україні, як ми любимо, створили їх звідусіль. Вони є майже у кожній територіальній громаді, але є одна особливість — вони то створені, але переважна більшість членів там учні. І, не маючи жодної підготовки, впливати на політику, аналізувати її та розробляти документи, вони не можуть. Тому вони приходять, посиділи, щось може навіть запропонували, але почули чи не почули їх представники ради, то вже питання і на тому діяльність такого органу завершилася», - пояснив Олексій Літвінов.

Він додав, що в рамках проекту, який їх громадська організація реалізовувала на Дніпропетровщині, було розроблено нові положення про роботу консультативно-дорадчих органів. Вони стосуються антикорупційних, громадських, молодіжних та підприємницьких рад і в них враховані всі виклики сьогодення.

Також генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов інформував, що їх команда сьогодні продовжує навчати та допомагати людям на місцях втілювати інструменти демократії у життя, роз’яснюючи, як створити ефективну громадську раду та чим вона має займатися.

Раніше ми також писали, що з початком пандемії громадські ради втратили свою ефективність

Читайте новини МОСТ-Дніпро у соціальній мережі Facebook