Дев’ять років поспіль вона відточує рухи танців у народному ансамблі «Орлятко». Софія Трайно на паркеті з п’яти років. Каже: її ансамбль – це не просто заняття із танців, а родина, яка завжди підтримає та допоможе.
«І мама, і тато, і мій брат ходили до цього колективу. Тому я теж вирішила продовжити цей ланцюжок й піти в «Орлятко». Я дуже рада, що я потрапила саме сюди, бо в нас не кожен сам по собі, а одна сім'я і всі допомагають один одному і люблять один одного», - каже чотирнадцятирічна Софія.
Дівчина додала, що народним її ансамбль називають за статусом, втім танцювати тут вчать у різних стилях та напрямах хореографії:
«Ми танцюємо багато різних видів. У кожному танці є своя історія, в яку ти маєш ужитися. Кожен танець унікальний і у кожного своя атмосфера».
Для Володимира Щірова танці – це своєрідний відпочинок від школи. Каже: встигає все, а віддав перевагу хореографії, послідкувавши прикладу сестри.
«Я танцюю в «Орлятко» із шести років. У дитинстві туди ходила сестра. Вона й досі там. Вона познайомилася з хлопчиком з цього ансамблю й вийшла за нього заміж, і вони разом зараз живуть. Я захопився цим і також пішов в «Орлятко», - розповів Володимир.
Хлопець поділився, що кожен танець є унікальним та цікавим та йому до душі національний гопак:
«Я хочу виділити українські танці, такі як, наприклад, гопак. Це атмосферний, дуже веселий та крутий танок».
Раніше ми також писали про те, чим живе «Орлятко» та як у колективі борються із гаджетами.