Режим роботи закладу, перш за все, має бути підлаштований під наявність тимчасового укриття. У залежності від режиму роботи закладу повинно бути організоване принаймні одноразове гаряче харчування. Керівник закладу (засновник) повинен визначитися з формою та способом організації харчування у залежності від особливостей організації освітнього процесу, логістичних можливостей, наявної матеріально-технічної бази тощо. Про особливості організації харчування у закладах освіти під час воєнного стану розповіла головний спеціаліст управління держнагляду з дотримання санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області Маргарита Малишева під час прес-конференції у ІА «Мост-Дніпро».
«Задля обрання раціонального способу організації харчування Держпродспоживслужбою області спільно з департаментом освіти і науки ОДА для керівників закладів освіти та територіальних органів управління освітою розроблені методичні рекомендації з організації харчування дітей у період дії воєнного стану з урахуванням чинного санітарного законодавства та законодавства у сфері безпечності харчових продуктів»,- повідомила спеціалістка.
Наразі чинне законодавство передбачає можливість застосування таких способів організації харчування як аутсорсинг та кейтеринг, за умови дотримання санітарних вимог та вимог у сфері безпечності харчових продуктів.
«Цього року, враховуючи те, що заклади освіти мають підлаштовуватися під умови воєнного стану, Урядом внесені зміни до Порядку з організації харчування у закладах освіти, а саме передбачено застосування таких моделей організації харчування як базова кухня, опорна кухня, фабрика-кухня, їхнє технологічне забезпечення та логістику. Нововведення дозволяють керівнику закладу освіти обрати оптимальний спосіб організації харчування для здобувачів освіти, враховуючи форму організації освітнього процесу»,- зазначила Маргарита Малишева.
Також вона нагадала, що у 2021 році Урядом затверджено постанову щодо Порядку з організації харчування у закладах освіти. Постановою визначено зокрема ряд обмежень щодо шкідливих продуктів харчування у раціоні дітей, які харчуються у закладах освіти. Зокрема обмежено споживання солі, цукру, жирів, виключено споживання ковбасних виробів, консервації, харчових продуктів з додаванням синтетичних барвників, ароматизаторів, підсилювачів смаку, консервантів тощо, заборонено будь-які газовані напої, а також ряд багатокомпонентних страв, що можуть стати причиною епідускладнень. Змінено норми споживання основних харчових продуктів у бік збільшення корисних харчових продуктів, зокрема 75 % раціону мають складати продукти рослинного походження. Крім того, регламентовано вимоги щодо організації харчування для дітей з особливими дієтичними потребами.
Одночасно із оновленням нормативно-правової бази запрацювала Реформа шкільного харчування під головуванням Першої Леді України. Реформа основана на формуванні принципів здорового харчування. Задля запровадження реформи затверджено Стратегію реформи шкільного харчування на період до 2027 року. Прерогативою Реформи є питання якості, безпечності та доступності харчування (реконструкція, оновлення матеріально-технічної бази, навчання персоналу, запровадження системи управління безпечності харчових продуктів – НАССР – зниження ризиків, які пов’язані з харчовими отруєннями, для удосконалення продуктів харчування та процесів їхнього виробництва, а не лише для дотримання вимог зак-ва).
«Харчування у закладах освіти повинно здійснюватися відповідно до примірного чотиритижневого сезонного меню, яке підлягає обов’язковому погодженню з територіальними органами ДПСС. Без такого погодження може використовуватися лише те примірне меню, яке затверджене МОЗ. На сьогодні шляхом гігієнічного аналізу ДПСС області розглянуто 574 примірних меню, 16 % з яких відхилені від погодження та направлені на доопрацювання»,- проінформувала фахівчиня.
Функціонування закладів освіти залишається на контролі ДПСС області. Оскільки під час воєнного стану накладено мораторій на здійснення планових заходів державного нагляду, то наразі підставою для проведення позапланових перевірок (обстежень) є:
- подання суб’єктом господарювання письмової заяви про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади.
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
«У разі встановлення порушень санітарно-гігієнічного характеру або порушень у сфері безпечності харчових продуктів у закладах освіти звертайтесь, будь ласка, з офіційною скаргою до ГУ ДПСС в Дн.обл. м.Дніпро, вул.Філософська, 39-а)»,- закликала Маргарита Малишева.