Актори та артисти. Солісти, хормейстери, костюмери і керівники театрів. Тих, хто причетний до сценічного мистецтва, запросили до ОВА. На честь Міжнародного дня театру вручили відзнаки. Подякували за те, що понад два роки повномасштабної війни вони залишаються з глядачами. А разом з тим волонтерять та навіть боронять країну.
![](https://i.most-dnepr.info/005/60/660422f8b9e7f.jpeg)
«Дякую всім причетним до театру! Хто між виходами на велику сцену працював на перемогу у великій війні. Відклав сценарії і взяв до рук зброю. Став на захист країни. Продовжив діалог з глядачами. Попри тривоги, які переривають його. Недоспані через обстріли ночі. Ставить прем’єри. А таких на рахунку тільки обласних театрів майже 40 за два надскладні роки, – сказав начальник ОВА Сергій Лисак. – Роль кожного з вас у нашій спільній боротьбі – безцінна!»
У театральній родині Дніпропетровщини 14 закладів, чотири з яких – обласні. З повномасштабним вторгненням росіян життя кожного змінилося. У будні увірвалися підтримка оборонців, переселенців та мешканців регіону. Через збори донатів і посилок, плетіння сіток, слова та рухи на сцені.
![](https://i.most-dnepr.info/103/55/6604235ab6c12.jpeg)
«Нам важко, бо як і всі ми живемо під час війни. Переживаємо, коли читаємо новини. Хвилюємося за рідних, які служать. З-поміж моїх таких багато. Як і серед колег, – поділилася солістка балету Дніпровського академічного театру опери та балету Катерина Шмигельська. – Тому долучаюся до різних ініціатив, щоб їм допомогти. А ще працюю, аби через вистави донести людям – перемога буде за нами».
Артист драми Ярослав серед тих, хто з першими вибухами убезпечив родину, сам подався у територіальну оборону. Там пройшов військову підготовку, здобув навички у тактичній медицині та розмінуванні територій. І понад рік замість вивчення нових ролей охороняв об’єкти критичної інфраструктури. Весь цей час сумував за театром. По поверненню йому знадобився час, аби наново звикнути до творчої атмосфери.
![](https://i.most-dnepr.info/119/41/6604236a4118f.jpeg)
«Вражає, коли після повітряної тривоги люди повертають з укриттів до зали. Інколи чекають цього моменту по 30-40 хвилин. Хоча й трохи втрачають емоційні враження, обірвані сиреною. Думаю інколи – було б класно, щоб, як у кіно, ми могли демонструвати короткі нарізки. Аби нагадати глядачам, що було на сцені раніше», – додав артист драми Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Ярослав Безкоровайний.
За захисників та захисниць, серед яких чимало її учнів, щодень неабияк переживає пані Лілія. Сцені вона присвятила 16 років життя, а зараз викладає акторську майстерність. Каже: підготовка театрального митця – справа відповідальна.
![](https://i.most-dnepr.info/014/50/660423809034d.jpeg)
«Він має знати культурну спадщину, географію і навіть математику. Бо аналітичні здібності, наприклад, допоможуть вибудувати роль. А раптом і професора треба буде зіграти, – пояснила викладачка майстерності актора з лялькою Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу культури Лілія Колтиріна. – Та головне – бути людиною. Небайдужою до оточуючих і самої себе».
![](https://i.most-dnepr.info/022/00/6604238812643.jpeg)
Загалом в ОВА відзначили 24 фахівця, які виходять на сцену, працюють у театрах і виховують підростаюче покоління творчих людей. Начальник ОВА Сергій Лисак вручив їм грамоти, подяки та годинники.
![](https://i.most-dnepr.info/028/23/6604238eaffc7.jpeg)