ГлавнаяКомментарии

Медична допомога 24 години на добу 7 днів на тиждень.Європейський досвід

З 1 січня 2012 року для підвищення якості надання медичних послуг в Україні розпочато черговий етап реформування системи охорони здоров’я...

Медична допомога 24 години на добу 7 днів на тиждень.Європейський досвід

З 1 січня 2012 року для підвищення якості надання медичних послуг в Україні розпочато черговий етап реформування системи охорони здоров’я, який передбачає впровадження сімейної медицини. Перші «пілотні території», на яких реалізується проект, це - Донецька, Вінницька, Дніпропетровська області та м. Київ.

Певна річ, що на перших етапах впровадження сімейної медицини у громадськості виникають питання щодо нової сучасної форми медичного обслуговування. У цій статті розглядається принцип роботи сімейної медицини в Європі та Північній Америці, яка є базовою моделлю для України.

Зазначимо, що завдяки роботі інституту сімейної медицини, що передбачає ефективну профілактику та діагностику стану пацієнтів, тривалість життя в цих країнах в середньому на 15 років більша ніж в Україні. Тобто, ця система довела свою ефективність.

Сімейна медицина в світі

У результаті медичних реформ, які впроваджувалися в останні 30 років у всьому світі, сімейна медицина лягла в основу системи охорони здоров’я Північної Америки та країн Євросоюзу. Вважається, що за сімейною медициною майбутнє. Чому? Тому що це зручно і ефективно. Сьогодні за кордоном на рівні сімейної медицини вирішується близько 80-90% усіх випадків звернень до лікаря.

Лідируючі позиції європейських країн у рейтингу Всесвітньої організації охорони здоров’я підтверджують ефективність такої організації медичної допомоги.

На прикінці XX століття у Західній Європі та Канаді з’явилася нова форма медичного обслуговування - сімейна лікувальна практика. Це сприяло розвитку нового погляду на медичне обслуговування людей.

Підготовка сімейних лікарів потребувала створення в університетах нових навчальних програм, а також визначення головних принципів сімейної медицини. Як результат, вже через декілька десятків років Канада, Франція, Італія зайняли лідируючі місця у рейтингу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) про стан охорони здоров’я в світі.

У щорічній доповіді ВООЗ говориться про те, що у Канаді рівне кількісне співвідношення між сімейними лікарями та вузькими спеціалістами. Тим часом, експерти зробили висновок, що висока якість і ефективність канадської медицини пояснюється наявністю достатнього числа добре підготовлених сімейних лікарів. У системі охорони здоров’я Італії (друге місце рейтингу ВООЗ) працює близько 60 000 сімейних лікарів. Медична реформа тут пройшла 10 років назад. Французька система охорони здоров'я, в якій зареєстровано понад 65 тисяч сімейних лікарів, займає перше місце у рейтингу ВООЗ.

Поняття «Лікар загальної практики - сімейної медицини» склалось еволюційним шляхом в історичних умовах у ряді європейських країн.

Сімейний лікар (лікар загальної практики - сімейної медицини) - лікар, який отримав спеціалізовану багатопрофільну підготовку з надання первинної медико-санітарної допомоги всім членам родини будь-якого віку та статі.

Спеціальна профпідготовка дозволяє сімейному лікарю вести спостереження за станом здоров’я від новонародженого з його першого місяця життя до людини похилого віку.

Для більшості країн первинна медико-санітарна допомога залишається орієнтиром при формуванні політики в сфері охорони здоров’я. Добре організована первинна медична допомога набагато краще забезпечує здоров’я населення, ніж вузькоспеціалізована допомога.

Професійна підготовка

Професійна підготовка сімейних лікарів відіграє ключову роль. За кордоном сімейні лікарі спочатку проходять шестирічне додипломне навчання, здобуваючи загальну професійну освіту у ВНЗ, потім протягом двох років опановують секрети своєї спеціальності у резидентурі/інтернатурі.

Сімейних лікарів вчать розпізнавати хвороби на ранніх стадіях, до їхнього переходу в більш важкі форми, використовувати нескладні діагностичні методики. Унікальність підготовки сімейних лікарів полягає в тому, що їх навчають сприймати пацієнта не тільки, як біологічний організм, але й, у першу чергу, як особистість, яка має індивідуальні проблеми.

Закордонний досвід свідчить, що однією з причин виникнення багатьох хвороб у людини є її психологічний стан. Саме тому, сімейні лікарі мають дуже високий рівень знань в області психології розуміння особистості та сім’ї. У результаті - вони добре підготовлені для надання якісного медичного обслуговування.

Посаду сімейного лікаря може обіймати лікар, який пройшов підготовку в інтернатурі за спеціальністю «Загальна практика - сімейна медицина». Контингент населення, який прикріплюється до сімейного лікаря для отримання первинної медико-санітарної допомоги, формується на основі права вільного вибору лікаря громадянами. Порядок діяльності сімейного лікаря і його визначення встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я.

Всесвітня організація сімейних лікарів (WONCA) висуває 6 основних вимог до сімейного лікаря:

1. Надання первинної медичної допомоги:

- вміння проводити первинне обстеження пацієнта;

- координація діяльності вузьких фахівців, залучених до допомоги пацієнту.

2. Особлива увага до інтересів пацієнта:

- здатність приділяти увагу до інтересів пацієнта;

- вміння встановлювати продуктивні відносини з пацієнтом і використання цих навичок при роботі з хворим;

- забезпечення безперервності надання меддопомоги тривалий час.

3. Вміння вирішувати певні проблеми пацієнта:

- прийняття рішення на основі знань про захворюваність та поширеність даної патології серед даної групи населення;

- лікування хвороб на ранніх стадіях та негайне надання допомоги за нагальної необхідності.

4. Комплексний підхід:

- одночасне лікування як гострих, так і хронічних станів пацієнта;

- організація для пацієнта необхідних оздоровчих і лікувальних заходів.

5. Соціальна спрямованість:

- узгодження потреб окремих пацієнтів з потребами всієї групи, що обслуговується та ресурсами, що наявні.

6. Цілісне уявлення про захворювання:

- вміння застосовувати біопсихосоціальну модель з урахуванням культурних та екзистенціальних («філософія життя», розуміння абсолютної унікальності людського буття, зосередження навколо проблеми людини та її місця в світі, проблеми духовної витримки людини, яка потрапила в потік подій і втратила контроль) аспектів життя людей.

Як свідчить всесвітня практика, більш ефективною в лікуванні пацієнтів є орієнтація лікаря, у першу чергу, на особистість, а потім вже - на хворобу. Це означає, що проблеми зі здоров’ям вивчають у контексті родини та соціальних контактів людини. Лікар сприймає пацієнта цілісно, враховуючи його фізичний, емоційний та соціальний стан, минуле і майбутнє, реалії, у яких він живе. Враховуючи такий підхід у медичному обслуговуванні Північної Америки та країн Євросоюзу, за кордоном спостерігається високий рівень довіри сімейному лікарю та готовності пацієнта дотримуватися режиму лікування.

Візит до сімейного лікаря

У європейських країнах сімейний лікар здійснює лікарську практику в безпосередній близькості від місця проживання пацієнтів. Він приймає за попереднім записом у години, які є найбільш зручними для населення, інший робочий час використовує за графіком для роботи з пацієнтами вдома за їх викликом.

У своєму кабінеті лікар загальної практики приймає майбутніх батьків, дітей, людей похилого віку, тим самим забезпечуючи якісне медичне обслуговування всієї родини. Він здійснює профілактичні огляди вагітних, дітей, стежить за їхнім ростом, розвитком і загальним станом.

Основні напрямки роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря): нагляд за здоровими дітьми, діагностика та лікування поширених та нетяжких захворювань: хвороб дитячого віку; серцево-судинної системи; органів дихання; органів травлення; ендокринної системи, порушень харчування й обміну речовин; хвороб крові та кровотворних органів; захворювань ока та його придаткового апарату; вуха, горла, носа; шкіри і підшкірної клітковини; психічних розладів та розладів поведінки; хвороб нервової системи; хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини; інфекційних та паразитарних захворювань; акушерсько-гінекологічних станів та захворювань.

Основні моделі роботи сімейного лікаря:

- індивідуальна чи групова практика;

- робота в муніципальних закладах первинної допомоги (як юридичних осіб, які в різних країнах маються різні назви – центри здоров’я, клініки сімейної медицини та ін.);

- робота в об’єднаннях муніципальних закладів первинної допомоги.

Здоров’я матері та дитини за кордоном

Одним з найголовніших здобутків сімейної медицини в усьому світі вважається групова практика сімейних лікарів. Саме така система роботи дозволяє забезпечувати медичне обслуговування 24 години на добу 7 днів на тиждень. Відпустка, поганий стан здоров’я, сімейні обставини, будь-які труднощі, які виникають у повсякденному житті лікаря, не впливають на якість надання медичної допомоги. Ключову роль у цьому відіграє взаємозамінність сімейних лікарів, які ведуть групову практику.

Лікар загальної практики надає допомогу і консультації в сфері гінекології та акушерства, однак, передає вагітних пацієнток акушеру-гінекологу у випадках з підвищеним ризиком.

За кордоном склалася така практика, що вагітні у нагляді за вагітністю віддають перевагу саме сімейному лікарю. Великий ступінь довіри дозволяє медичному фахівцю вести вагітну від моменту визначення строків вагітності до пологів та в післяпологовий період.

Окрім цього, у деяких країнах сімейних лікарів готують таким чином, щоб вони мали професійну підготовку для прийняття пологів у жінки (тільки у випадках, коли перебіг вагітності відбувається без ускладнень) за її бажання в домашніх умовах.

Сьогодні сімейна медицина у Північній Америці та країнах Євросоюзу дозволяє забезпечувати більш комфортні умови обслуговування пацієнтів вдома. Це дуже зручно для батьків: не треба везти дитину в лікарню щоразу, коли виникла підозра на хворобу, у цьому випадку можна проконсультуватися із сімейним лікарем по телефону. А за викликом додому лікар проведе більш детальний огляд малюка.

Взагалі, традиція звертатися за медичною допомогою до одного й того ж лікаря протягом багатьох років дає можливість сімейному лікарю спостерігати за розвитком і здоров’ям дитини від її народження, регулярно оцінювати її загальний розвиток, враховувати її індивідуальні особливості. Таким чином лікарю набагато легше попередити виникнення хвороб у малюка.

Наразі сімейний лікар у Північній Америці та країнах Євросоюзу оцінює фізичний та психомоторний розвиток дитини, надає консультації з раціонального вигодовування та харчування дітей віком до 3-х років, діагностує порушення харчування новонароджених, лікує хвороби дитячого віку, серед яких: вітряна віспа, кір, краснуха та інші.

Лікар загальної практики надає медичну допомогу не тільки у випадках захворювань, але й проводить психопрофілактичну підготовку сім’ї до пологів, надає професійні консультації пацієнтам з приводу сучасних методів планування сім’ї, що суттєво підвищує рівень обізнаності молоді у підготовці до сімейного життя.

Таким чином, сімейна медицина за кордоном знаходиться на дуже високій сходинці розвитку, вона надає суспільству якісну безперервну медичну допомогу, сімейний підхід, превентивність (профілактична спрямованість). Це свідчить про те, що завдяки такій системі медичного обслуговування тривалість життя в країнах, які входять до складу Євросоюзу, та в Північній Америці в середньому на 15 років більша ніж в Україні. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2010 рік тривалість життя європейців складає: у чоловіків - 76,9 року; у жінок - 82,8 року. В той час, як в Україні за даними Державного комітету статистики України за 2010 рік тривалість життя: у чоловіків - 65,3 року (на 11,6 року менше ніж в Європі); у жінок: 75,5 року (на 7,3 року менше ніж в Європі).

Окрім того, за кордоном професія сімейного лікаря - шанована і високо оплачувана. Мінімальна заробітна плата у сімейного лікаря складає декілька тисяч доларів на місяць. Крім фінансової винагороди сімейні лікарі отримують і соціальні пільги, накшталт місцевих стимулів, які впроваджуються на Дніпропетровщині, - це доплати з місцевого бюджету, пільги на оплату комунальних послуг, оплату мобільного зв’язку тощо.

«Впровадження сімейної лікувальної практики у Дніпропетровській області здійснюється на основі успішного досвіду організації системи охорони здоров’я в Європі, Північній Америці та власних пропозицій провідних медичних фахівців України. Сімейні лікарі матимуть високий рівень знань для комплексної оцінки стану здоров’я пацієнта. Усі члени родини з будь-якими проблемами зі здоров’ям зможуть звертатися до свого сімейного лікаря, який надасть необхідну медичну допомогу. Найближчим часом сімейні лікарі на Дніпропетровщині зможуть виконувати той об’єм обов’язків, який виконують іх світові колеги. Саме завдяки пильній увазі сімейного лікаря здоров’я кожного члена родини буде під постійним наглядом», - сказала доктор медичних наук Лехан Валерія Микитівна.

Статтю створено за матеріалами Всесвітньої організації сімейних лікарів та консультативною допомогою Лехан Валерії Микитівни - доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри соціальної медицини, організації та управління охорони здоров’я державного закладу «Дніпропетровська медична академія»

Подлобнікова Каріна

 

Читайте новости МОСТ-Днепр в социальной сети Facebook