Що об‘єднує коньяк і петриківський розпис та чому в Україні не робитимуть фету?

В п’ятницю, 16 квітня, в прес-центрі ІА «Мост-Дніпро» відбулась прес-конференція на тему «Що об‘єднує коньяк і петриківський розпис та чому в Україні не робитимуть фету?»

У прес-конференції взяв  участь:

- Національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович.

Національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович повідомив, що українські виробники сиру фета з 2023 року будуть вимушені відмовитися від цієї назви, оскільки воно захищено географічним зазначенням. Замість нинішньої назви цього виду сиру в Україні розробили нове, яке вже планується використовувати з 2023 року. Сир фета мають право робити тільки в Греції і його назва захищена правом Євросоюзу на географічне походження сиру: «Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, сторони зобов'язалася охороняти географічні зазначення одна одної. Для нашої країни це означає, в тім числі, відмову від використання назв «коньяк», «шампанське», «портвейн», «кальвадос», «граппа», «токай», «херес», «фета», «рокфор», «пармезан» тощо, причому назви вказаних сирів не можна буде використовувати вже з початку 2023 року, а алкогольних напоїв – з 2026-го року. Зокрема, українські виробники вже прийняли рішення про нову назву для сиру, який вони наразі виробляють під назвою фета – надалі він називатиметься «набіл». В той же час, статусу географічного зазначення вже набули перші три українські харчові продукти (гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров'яча бриндза, мелітопольська черешня), а також петриківський розпис та кролевецькі рушники, невдовзі очікується реєстрація херсонського кавуна, кількох вин та закарпатського меду», - повідомив він.

Іван Гайванович розповів про переваги запровадження географічних зазначень для виробників, споживачів і територій, а також про перспективи реєстрації нових українських географічних зазначень: «Географічне зазначення (ГЗ) – це один з видів добровільного захисту товарів від недобросовісної конкуренції та ефективний інструмент колективного просування товарів на ринках. Знак географічного зазначення наноситься на продукт і посвідчує його високу якість, довгу традицію виробництва і особливий зв'язок з територією, де його виготовляють. Це можуть бути грунтові та кліматичні особливості, що відрізняють певне географічне місце, традиційні методи виробництва , що забезпечують унікальні властивості товару. Товар може бути захищено таким зазначенням на державному та міжнародному рівні. Географічним зазначенням може бути захищена більшість харчових продуктів та напоїв, призначених для споживання людиною: м'ясо, молочні продукти, риба, мед, фрукти, овочі, напої зроблені з використанням екстрактів рослин, хліб, макаронні вироби, випічка, торти, печиво, цукерки, шоколад, пиво, вино, спиртні напої», - розповів він.

Крім цього, він додав, що українські виробники з 2026 року будуть вимушені відмовитися від назви «коньяк, оскільки воно захищено географічним зазначенням. Нової назви не вигадано.

Національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» додав, що географічні зазначення активно використовуються в країнах – членами ЄС для підвищення рівня впізнанності виробників з метою привернення підвищеної уваги споживачів для своїх продовольчих товарів. На сьогоднішній день в ЄС зареєстровано більше ніж 3500 географічних зазначень. З 1 січня 2016 року Україна забов’язалась захищати всі зареєстровані ГЗ. При цьому, до 31 грудня 2022 року триває перехідний період для Парміджано Реджіано (Пармезан), Рокфор і Фета. Перехідний період для алкогольних напоїв (Шампанське, Коньяк, Мадейра, Порто, Херес, Кольвдос, Граппа, Арманьяк, Марсала, Малага, Токай) триватиме до 31 грудня 2025 року.

Читайте новини МОСТ-Дніпро у соціальній мережі Facebook