Джерела іонізуючого випромінювання поза регулюючим контролем. Як стимулювати збір ДІВ та підвищити радіаційну безпеку в регіоні

У п'ятницю, 18 вересня, ІА «Мост-Дніпро» провела безконтактний, безпечний круглий стіл на тему: «Джерела іонізуючого випромінювання поза регулюючим контролем. Як стимулювати збір ДІВ та підвищити радіаційну безпеку в регіоні»

У круглому столі приймали участь: 

- Державне агентство з управління зоною відчуження, ДП ЦОТІЗ (Центр організаційно технічного і інформаційного забезпечення Зони відчуження) Маргарита Раєць;

- Головний спеціаліст, державний інспектор відділу безпеки ДІВ Державна інспекції ядерного регулювання Петро Захарченко ;

- Начальник відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу ДНТЦ ЯРБ Юлія Балашевська;

- Начальник управління радіаційної безпеки та охорони довколишнього середовища ДСП «Об’єднання «Радон» Сергій Дубчак;

- Професор, завкафедрою екології Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету Валентина Чорна;

- Керівник проекту «КРОК до безпеки» Олена Сальник .

18 вересня відбувся круглий стіл «Джерела іонізуючого випромінювання поза регулюючим контролем. Як стимулювати збір ДІВ та підвищити радіаційну безпеку в регіоні», організований ГС «Чорнобильський інститут досліджень і розвитку» в рамках інформаційної кампанії «КРОК до безпеки».

Захід об’єднав фахівців Державного агентства з управління зоною відчуження, Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки, Державної інспекції ядерного регулювання та спеціалізованого підприємства «Об’єднання «Радон», представників Дніпропетровської обласної адміністрації і облради, уповноважених від головних управлінь національної Поліції і ДСНС, керівників місцевих органів влади, експертів у галузі радіаційної безпеки, екологів. Це перше спільне зібрання всіх, хто задіяний, причетний чи зацікавлений у реалізації пілотного проекту та інформаційної кампанії з радіаційної безпеки у Дніпропетровській області. Сьогодні радіаційна безпека – це нагальна суспільна потреба. Кількість обладнання та пристроїв із радіоактивними компонентами постійно збільшується. При правильному і професійному використанні воно не складає загрози довкіллю та людям.

Представник Державного агентства з управління зоною відчуження, ДП ЦОТІЗ (Центр організаційно-технічного та інформаційного забезпечення Зони відчуження) Маргарита Раєць розповіла про історію виникнення проекту, а також про те, що вдалося зробити за період його існування. Вона зазначила, що забезпечення надійного шляху до радіаційно-безпечного навколишнього середовища для України є важливим і дасть впевненість громадянам у завтрашньому дні.

«Реалізація проекту має глибоке коріння ще з 2006 року, і я разом з колегами зі структури Державного агентства з управління зоною відчуження очолювала його практичне впровадження. Безумовно, питання забезпечення ядерної та радіаційної безпеки стане суспільною потребою. Саме такі проекти, як «КРОК до безпеки», дуже важливі, тому що стосуються роботи з громадськістю. З 2006 року було проведено кілька заходів зі збору та утилізації РАВ та ДІВ. Завдяки технічній підтримці уряду США, Франції, Великобританії та Німеччини, вдалося вивести з незаконного обороту і вилучити у збанкрутілих підприємств відповідні радіоактивні матеріали з високою і середньою активністю. У 2010 році Україна презентувала пропозицію, розроблену нашими фахівцями для виконання проекту під назвою «Робота з громадськістю та інформаційна кампанія в рамках поводження з використаними закритими радіаційними джерелами або покинутими». Саме з цього моменту дуже повільними темпами, але все ж відбувалася активна робота в напрямку практичної реалізації проекту. У 2016 році вдалося внести до Кримінального кодексу України зміни, які дозволяють громадянам повертати радіоактивні джерела без застосування до громадян кримінального покарання», - сказала вона.

Маргарита Раєць зазначила, що пілотною для реалізації проекту була обрана Дніпропетровська область, як один з найбільш промислово розвинених регіонів України.

«Дуже важливо забезпечити надійний шлях до радіаційно-безпечного навколишньго середовища для України. І я впевнена, що, якщо громадяни будуть проінформовані про потенційну загрозу, яку несуть РАВ в необережному з ними поводженні, то ми з вами будемо впевнені в тому, що живемо в безпечному навколишньому середовищі. Мета цієї програми - надати громадянам алгоритм дій, що робити і куди звертатися в разі виявлення ДІВ. Це прості слова про складні речі. Тому, давайте разом підвищувати ядерну безпеку не тільки в Дніпропетровському регіоні, а й на території всієї України», - сказала вона.

Керівник проекту «КРОК до безпеки» Олена Сальник повідомила, що мета проекту - стимулювати суспільну дискусію, шукати шляхи вирішення серйозної безпекової проблеми для густонаселеного і промислово-розвиненого регіону. А завдяки співпраці з громадою області стало можливим налагодити комунікацію з населенням та підняти проблему радіаційної безпеки на вищий рівень взаємодії та співпраці.

«Наша мета - стимулювати суспільну дискусію, шукати шляхи вирішення серйозної безпекової проблеми для густонаселеного і промислово-розвиненого регіону. Ми розпочали кампанію у червні і активно комунікуємо із громадою області через ЗМІ та соцмережі. Нас підтримало керівництво області. Але дуже важливо налагодити дієву співпрацю в рамках проекту і з місцевими органами влади, експертами, екологами. І це зібрання дозволило підняти проблему радіаційної безпеки на вищий рівень взаємодії та співпраці», - заявила керівник проекту «КРОК до безпеки».

За словами начальника відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу ДНТЦ ЯРБ Юлії Балашевської, про радіаційну безпеку потрібно говорити і навчати людей бути пильними та відповідальними. Бо за неправильного і непрофесійного використання, ДІВ складає загрози довкіллю та людям.

«Нам варто пам’ятати, що джерела іонізуючого випромінювання, які опинялися поза регулюючим контролем, призводили до трагедій. Через власну необачність, необережність та невігластво, люди, які контактували із покинутими ДІВ, або загинули, або отримали серйозні дози опромінення. Також, нерідко наражали на небезпеку своїх близьких та сторонніх людей, котрі взагалі не підозрювали, що зазнають опромінення. Інциденти з ДІВ призводили до погіршення якості життя, економічних втрат, не кажучи вже про психологічні проблеми та соціальну напругу, збитки від яких важко оцінити. Тому, про радіаційну безпеку потрібно говорити і навчати людей бути пильними та відповідальними» – зауважила Юлія Балашевська.

Професор, завідуюча кафедрою екології Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету Валентина Чорна зазначила, що ДІВ, які перебувають поза межами державного контролю, загрожують населенню.

«Радіоактивні предмети, навіть якщо не становлять пряму загрозу людям, але перебувають поза межами державного контролю, все одно залишають слід. Адже вони поширюють забруднення через воду, повітря, потрапляють у рослини, а звідти, через харчові ланцюги, до людей. І так зростає радіаційне навантаження на довкілля», - зазначає Валентина Чорна.

На круглому столі доповідалися питання контролю за використанням джерел іонізуючого випромінювання, їх зберігання та утилізація спеціалістами «Об’єднання «Радон». Відбувся обмін досвідом взаємодії рятувальних та спеціальних служб у випадку виявлення не облікованих ДІВ.

Начальник управління радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища ДСП «Об'єднання «Радон» Сергій Дубчак повідомив, що щорічно в Україні виявляють ДІВ, які знаходяться поза регульованим контролем. Так, за останні 10 років кількість радіаційних аварій, які були ліквідовані фахівцями «Об'єднання «РАДОН», в Україні склала 331.

«За останні 10 років кількість радіаційних аварій, які були ліквідовані фахівцями ДСП «Об'єднання «РАДОН», в Україні склала 331. Найбільший показник зафіксований в 2011 році - 57, за поточний рік - 8. За останні 10 років Дніпровська філія ліквідувала 64 радіаційних аварії, за поточний рік - 3, максимальна кількість у 2016 році - 13. Певної закономірності немає, але кожен рік ми маємо хоча б кілька випадків виявлення ДІВ», - повідомив він.

Сергій Дубчак також розповів про функції підприємства. Так, однією з головних цілей роботи ДСП «Об'єднання «РАДОН» є збір та тимчасове зберігання радіоактивних відходів.

«Державне спеціалізоване підприємство «Об'єднання «РАДОН» було створено з метою поводження з радіоактивними відходами на території України в 60-х роках минулого століття. Основна мета підприємства - збір та тимчасове зберігання радіоактивних відходів. Територіально наше підприємство складається з чотирьох міжобласних філій і центральної виробничої площадки, які впливають на всю територію України, відповідно до їх територіального розташування. ДСП «Об'єднання «РАДОН» знаходиться в структурі Державної адміністрації лінії зони відчуження, яка в свою чергу знаходиться в структурі Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів.

Основними функціями нашої організації є:

- тимчасове зберігання твердих і рідких РАВ, відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання;

- дезактивація засобів індивідуального захисту;

- збір і транспортування РАВ не ядерного циклу (створюються медичними, науковими та промисловими підприємствами)», - сказав він.

Сергій Дубчак також зазначив, що одна з основних функцій підприємства - ліквідація радіаційних аварій, які пов'язані з виявленням радіоактивних матеріалів, що знаходяться поза регульованим контролем.

Головний спеціаліст, державний інспектор відділу безпеки ДІВ Державна інспекції ядерного регулювання Петро Захарченко повідомив, що державні виконавчі органи апарату центральної та місцевої влади в Україні, в рамках програми амністії покинутих ДІВ, повинні змінити свій системний підхід до реагування на збір ДІВ.

«Постанова Кабміну № 813 від 02.06.2003 «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу» потребує доопрацювання. На мою думку, наступним кроком в рамках програми амністії покинутих ДІВ повинно бути оповіщення відповідних виконавчих державних органів центрального апарату і місцевого самоврядування, щоб в подальшому надати їм конкретні пропозиції і вирішити питання щодо покинутих ДІВ. Вони повинні змінити свій системний підхід до реагування на збір ДІВ та інформування населення про радіаційну безпеку», - сказав Петро Захарченко.

Довідка: Чорнобильський інститут досліджень і розвитку – це вітчизняний експертно-аналітичний центр, який займається впровадженням власних та партнерських науково-технічних досліджень, які стосуються поводження з радіоактивними матеріалами, захистом навколишнього середовища та подолання наслідків радіаційних аварій. Інститут створює та реалізовує інформаційні, освітні та науково-дослідні програми у сфері радіології та радіаційної безпеки. У 2017 році інститут було залучено як виконавця проекту «Робота з громадськістю та інформаційна кампанія про Програму амністії джерел іонізуючого випромінювання», котрий здійснюється на виконання угод між Україною та США в сфері ядерної безпеки та програм контролю за нерозповсюдженням ядерної зброї і запобіганню ядерному тероризму.

«КРОК до безпеки» - кампанія з радіаційної обізнаності та контролю над нерозповсюдженням радіоактивних матеріалів, зокрема покинутих джерел іонізуючого випромінювання. Основна мета кампанії – підвищити рівень обізнаності населення щодо правил радіаційної безпеки, а також заохотити громадян повідомляти державні органи про виявлені та/або утримувані джерела іонізуючого випромінювання, підвищуючи тим самим рівень безпеки життєдіяльності.

Читайте новини МОСТ-Дніпро у соціальній мережі Facebook