У прес-конференції взяли участь:
- Директор КП «Центр народної творчості «Дивокрай» Дніпропетровської обласної ради» Віктор Боняк;
- Завідувач відділу археології Дніпропетровського історичного музею, очільник експедиції Олександр Старік;
- Начальник відділу соціальної політики управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти Тетяна Кудря.
В основу альманаху «Токівське. Археологічний ракурс» лягли результати археологічних досліджень, що тривали на території селища Криворізького району протягом двох років. Фінансування експедицій та розкопок здійснювалося за участі Дніпропетровської обласної ради. До самих робіт долучені були не тільки науковці, історики та археологи, а й діти. Вони приєднуються до вивчення рідного краю в рамках щорічного фестивалю «Діти вивчають країну».
«Цього року відбувся 4-й щорічний фестиваль «Діти вивчають країну». Організатори фестивалю – комунальне підприємство «Центр народної творчості «Дивокрай» Дніпропетровської обласної ради" та Дніпропетровський історичний музей ім. Яворницького. Фестиваль проходив в рамках програми патріотичного виховання за підтримки Дніпропетровської обласної ради.
Ми тримаємо тісний зв’язок із нашими КП, підтримуємо його і його керівників у організації проведення подібних заходів. В рамках фестивалю відбулись розкопки, дослідження, експедиції та презентації історичних проєктів. Завдяки таким фестивалям ми сподіваємося, що молоде покоління почне цікавитись історією краю, в якому живе, розуміти звідки в музеях з’являються артефакти і як дослідники по крупицях збирають деталі минувшини», - розказала начальник відділу соціальної політики управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти Дніпропетровської обласної ради Тетяна Кудря.
Тетяна Кудря також додала, що обласна рада на чолі з Миколою Лукашуком активно заохочує дітей, які долучаються до фестивалю та вивчення історії рідного краю.
«Наприклад, цього літа юні археологи — учасники експедиції отримали подарунки від голови обласної ради: активні колонки, повербанки та наушники. Також цього року ми залучили 12 учнів Криворізької спеціальної школи «Сузір’я». Вони відвідали місце розкопок, мали екскурсії на тутешні пам’ятки природи – Токівський водоспад та мальовничий каньйон на р. Кам’янка».
По завершенню розкопок, а яких активно беруть участь діти Дніпропетровщини, щороку видається альманах. Цього року він отримав назву «Токівське. Археологічний ракурс», поділилася Тетяна Кудря.
«Дніпропетровська обласна рада, як і щороку, виділила кошти на друк 500 примірників альманаху, в якому будуть зібрані статі та фотографії місця досліджень, зазначені знайдені пам’ятки. Туди також увійдуть дослідження кандидатів історичних наук, присвячених темі розкопок», - резюмувала начальник відділу соціальної політики управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти Дніпропетровської облради.
Фінансування експедицій та розкопок у Токівському здійснювалося за участі Дніпропетровської обласної ради, розказав директор «Центру народної творчості «Дивокрай» Віктор Боняк. Представники підростаючого покоління під наглядом дорослих археологів, науковців та істориків вивчали місцевості селища. Все, що знайшли та дізналися за два роки робіт, й лягло в основу альманаху.
«Щоб книга «Токівське. Археологічний ракурс» з’явилася на світ, було проведено дві експедиції. Приорілля та інші місця, де ми проводили розкопки, вони якось за рік закінчувалися, а на Токівське в нас пішло два роки. Там був знайдений унікальний, як кажуть археологи, скарб – це ливарні форми. Ми в цьому році зробили їх копії, щоб продемонструвати людям рівень технологій, що мали наші земляки у третьому тисячолітті до нашої ери», - розказав Віктор Боняк.
Директор «Центру народної творчості «Дивокрай» додав: третій альманах унікальний ще й тому, що містить не тільки фото з мальовничих місць селища, а й наукові матеріали Олександра Старіка, Максима Кавуна та Олександра Харлана.
Віктор Боняк поінформував – кожен бажаючий може почитати альманах у бібліотеці, або взяти у КП «Центр народної творчості «Дивокрай» Дніпропетровської обласної ради», контактні дані якого можна знайти за посиланням.
Подробиці майбутніх розкопок та досліджень Віктор Боняк поки не розкриває, але додає – кожного разу досліджують нові куточки Дніпропетровщини:
«Ми подали прохання на Дніпропетровську обласну ради, щоб підтримали нас на наступний рік. У нас звичайно вже є плани, як тільки нам все затвердять, ми одразу зберемося весною і розкажемо, що будемо досліджувати далі».
Перші два альманахи, що були випущені в рамках обласного фестивалю «Діти вивчають країну» мали назву «Катеринослав на Кільчені: історія зниклого міста» та «Приорілля: природа&Історія».
Шукали зимовники Петра Калнишевського, а натрапили на слід скіфських воїнів. Експедиція, результати якої лягли в основу альманаху, взяла свій початок зі спілкування представників історичного музею з місцевим краєзнавцем Юрієм Сергійчуком. Той вказав археологам на місце ймовірного зимовника відомого кошового отамана, навіть не підозрюючи, що розкопки виведуть істориків на добу бронзи. Про це розказав завідувач відділу археології Дніпропетровського історичного музею, очільник експедиції Олександр Старік.
«Місцевий краєзнавець Юрій Сергійчук якраз і звернув нашу увагу на цю пам’ятку, але шукали вони там козацтво, зимівника Калнишевського. Але ми приїхали і знайшли пам’ятку доби бронзи. І місцеві вже зорієнтувалися. В них вже стояв пам’ятник присвячений козацтву, але коли ми знайшли поховання скіфського періоду, вони вже встановили пам’ятник скіфському воїну. І вони молодці, реагують дуже швидко. Тепер вже туристичні групи, які туди приїздять, їм не просто розповідають, що на цьому місці, щось було, а їм показують, ось пам’ятник скіфському воїну, а ось пам’ятник козакам і показують світлини з розкопок», - розказав очільник експедиції.
Діти долучаються до розкопок, в яких зазвичай бере участь близько десяти дорослих. Кожна експедиція, а їх у підготовці до альманаху «Токівське. Археологічний ракурс» було дві, триває 1-1,5 місяці. Дітей долучають до найлегших робіт, ділиться Олександр Старік.
«Чим молодші діти, тим швидше в них закарбовується повага до історичної спадщини нашого краю. Так вони навчаються повазі до пам’яток. Якщо ви подивитеся світлини альманаху, то може скластися відчуття, що там тільки діти працюють. Насправді, це доросла археологічна експедиція, але діти залучаються на короткий строк для того, щоб вони відчули, наскільки це кропітка робота, наскільки це науково важлива робота.
Це не просто людина прийшла з лопатою, як у нас часто буває, з детекторами, пограбувала якусь пам’ятку, принесла додому, десь перепродала. Справа в тому, що ця робота дійсно кропітка і результати можна побачити вже зараз, в першому залі археології нашого історичного музею. Коли дитина бачить це на власні очі, то розуміє, наскільки важлива та чи інша пам’ятка для історії нашого краю . Відповідно, коли вони з родиною будуть приїздити на ці місця, я думаю, що вже такі юні археологи жодної шкоди не нароблять», - розказав завідувач відділу археології Дніпропетровського історичного музею, очільник експедиції Олександр Старік.
Кожній своїй знахідці діти дуже радіють, особливо, коли її вносять до журналу і надають відповідний номер. Керівник експедиції каже – у такі моменти діти пишаються собою і відчувають, що залучені до вкрай важливих, історичних справ. А знахідки у експедиціях, результати яких увійшли до альманаху по Токівському, були цікаві.
«В основному це побутові предмети, які пов’язані з ремеслами, обробкою дерева, з прикрасами. Зокрема, у нас є ливарна форма, в якій відливали, скоріше за все, люстерко. І доволі багато зброї. В нас три ливарні форми, в яких відливали саме кинджали того періоду: різні за формою та розміром. Тому вони не тільки торгували, їм доводилося й воювати. А якщо ми згадаємо, що саме у цей період, який пов'язаний з пам’яткою у Токівському, відбувалася Троянська війна, то саме час згадати про існування думки, що й на нашій території були загони, які брали у ній участь», - поділився Олександр Старік.
Він також додав, що археологічні розкопки та випуск альманахів, що проходять в рамках обласного фестивалю «Діти вивчають країну», допомагають не тільки ще глибше вивчати історію Дніпропетровщини, а й сприяють розвитку внутрішнього туризму.
«Археологічні дослідження у Токівському надали поштовх для чергового етапу туристичної привабливості цього регіону. Тому що всі знали лише про Токівський водоспад, дехто знав про кар’єр, але після наших досліджень почали приходити ще й на пам’ятки археології. І це теж важливо, бо ми в комплексі вивчаємо природні пам’ятки і археологічні об’єкти. Відповідно тоді в людини складається комплексне враження про нашу територію. І коли ми видаємо подібний альманах, ми бачимо зворотній процес, що це знов таки сприяє туристичній привабливості регіону», - резюмував Олександр Старік.