У прес-конференції взяли участь:
- Генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов;
- Експерт-аналітик проєкту Олексій Андреєв.
Як налагоджена комунікація між владою та громадськістю під час пандемії Covid-19 і карантинних обмежень. Це питання по всій Україні протягом восьми місяців вивчалося Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, ГО «Інститут Громадської Експертизи» за сприяння Європейського Союзу.
Генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов розповів, що роль громадських рад під час карантинних обмежень мала б зрости. Причина тому – заборона на збори та масові зустрічі, а це означає, що люди тимчасово втратили можливість особисто впливати на прийняття рішень та політику на місцях.
«Що таке консультативно-дорадчі органи? Це такі об’єднання, як громадська, молодіжна чи підприємницька рада. Вони мають концентровано доносити певну громадську думку до представників влади. І ми сподівалися, що якраз через запровадження карантину, відбудеться підвищення ролі таких консультативно-дорадчих органів і вони почнуть більш активно просуватися. Люди ж у період карантинних обмежень не можуть збиратися і надавати свої пропозиції, висловлювати власну думку, впливати на політику. І за рахунок цього ці консультативно-дорадчі органи будуть більше працювати і належним чином впливати на формування політики», - роз’яснив генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи».
Втім, розпочавши дослідження на території Дніпропетровської області, експерти побачили протилежну картину. Консультативно-дорадчі органи були, як і самі громадяни, фактично ізольовані від процесів на місцях. А все через положення, за якими вони працюють і якими не передбачене прийняття рішень в онлайн режимі.
«Коли ми почали проводити дослідження, то з’ясувалося, що взагалі переважна більшість цих консультативно-дорадчих органів перестали проводити засідання. Ми проаналізували положення про їх діяльність і з’ясували, що в них було прописано, що вони мають збиратися особисто. Якщо у вас 35 членів громадської ради, ви не можете їх зібрати через карантинні обмеження. Навіть якби вони захотіли проводити свої засідання у дистанційному режимі, із застосування інформаційно-комунікаційних технологій, вони б все одно потрапляли в ситуацію, що прийняті у такому форматі рішення можна було б оскаржити у суді», - пояснив Олексій Літвінов.
Генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» додав – через неадаптовані до нових карантинних реалій положень громадських рад, людей фактично на два роки позбавили участі у житі громад. Більше того, яким було здивування експертів, коли вони встановили той факт, що 14 з 86 громад Дніпропетровської області взагалі не мають ані громадських, ані молодіжних, ані підприємницьких рад. Олексій Літвінов переконаний – для сучасного світу – це неприпустимо, адже саме через консультативно-дорадчі органи люди можуть ефективно впливати і на владу, і на рішення, які вона приймає.
Експерт-аналітик проекту «Громадськість за демократизацію» Олексій Андреєв розказав, що в українському суспільстві тільки близько 90% людей не розуміють, що таке консультативно-дорадчі органи. Натомість, саме громадські, молодіжні, підприємницькі чи то антикорупційні ради могли б стати дієвим інструментом в руках людей для впливу на процеси на місцях, каже експерт. Такі органи зазвичай створюються при владних структурах і входять до них представник громадських організацій:
«Консультативно-дорадчий орган – це орган, який консолідує діяльність громадських організацій на території. На Дніпропетровщині у цьому питанні є деякий дисбаланс, бо 80% громадських організацій сконцентровано у великих містах. Там вже досить розвинуте громадянське суспільство і консультативно-дорадчі органи наповнюються саме представниками громадських організацій», - пояснює Олексій Андреєв.
Експерт-аналітик на банальному прикладі пояснив, яку б функцію консультативно-дорадчі органи могли виконувати на місцях:
«Наприклад, ми подивилися, що переважна більшість сайтів сільських та селищних рад не мають інформації про те, яким чином проводяться прийоми депутатів, відсутня інформація про їх звітування та контакти. Є прізвище, округ і все. Саме у таких громадах через консультативно-дорадчі органи активні люди могли б доносити до виконавчих органів свою думку та у такий спосіб впливати на процеси, що відбуваються на місцях», - поясних Олексій Андреєв.
Ефективність консультативно-дорадчих рад також залежить й від фінансового та людського ресурсу, додає експерт-аналітик проекту «Громадськість за демократизацію».
Генеральний директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов поінформував, що лідерами за кількістю громадських рад на території Дніпропетровщини стало місто Кривий Ріг. Там налічується 14 консультативно-дорадчих органів, а це біль ніж у два рази перевищує показники по Дніпру. В обласному центрі Дніпропетровщини 6 громадських рад. Та Олексій Литвінов додав, що не завжди кількість говорить про якість.
«Якщо ми поженемося за кількістю, якщо до громадських рад входитимуть люди, що не знають, як впливати на політику, як аналізувати рішення органів влади та подавати їм рекомендації до змін, то ми не матимемо результату. Наша рекомендація заклечається в тому, що кожна громадська рада, кожен її новий склад повинен проходити мінімальне навчання.
У нас законодавство дозволяє створювати програми розвитку громадянського суспільства. На рівні області вона працює, добре чи погано – це вже інше питання. Активісти досвідчені самі по собі не з’являться, їх треба вивчити.
Крім того, аби консультативно-дорадчі органи дали якийсь зворотній зв'язок, потрібно дати їм фінансування. І в деяких громадах Дніпропетровщини пішли на це – вони знаходять лідерів від громадськості, влаштовують їх в комунальні установи, але паралельно вони виконують ще й свою роль у дорадчому органі. Ми знайшли таких дві громади на Дніпропетровщині: Петриківська та Васильківська», - розказав Олексій Літвінов.
Серед міських консультативно-дорадчих органів вкрай позитивні відгуки експертів отримала громадська рада при Павлоградському виконкомі. Олексій Літвінов розповів, що перед її членами звітують всі керівники департаментів. Процес цей проходить відкрито із трансляцією в режимі онлайн на місцевому телеканалі. До громадської ради у Павлограді дослуховуються і розглядаються всі їх пропозиції. Експерти розказали, що досвід цієї ради радитимуть й іншим територіям.
Серед сільських громад кращими практиками комунікації влади та громадськості стали ради Могілівської ОТГ, Петриківської та Васильківської.
«Антикорупційна рада Могилівської сільської ради. Вона у період пандемії 2020 року працювала дистанційно та провела чотири перевірки. В результаті було складено чотири висновки з певними пропозиціям, які були подані до голови сільської ради і які в результаті було враховано. Тобто цей механізм працював. Там також не було звітування депутатів, але з початком роботи антикорупційної ради всі ці обов’язки депутати почали виконувати.
Молодіжна рада Петриківської громади звернулася до голови з пропозицією створити молодіжний простір. Ця пропозиція була підтримана і ресурсом громади, а також внутрішніх донорів його було облаштовано. Ще одна молодіжна рада, що змогла налаштувати ефективний діалог між владою та громадою – це Васильківська громада. Тут за ініціативи ради створили Центр молодіжного підприємництва», - поділився експерт-аналітик проекту «Громадськість за демократизацію» Олексій Андреєв.
Резюмуючи, експерти сказали, що проект «Громадськість за демократизацію» продемонстрував як позитивні, так і невдалі практики й вивів на поверхню ті проблеми, над вирішенням яких ще треба працювати. Додали, що ГО «Інститут Громадської Експертизи», яку представляють, й надалі вибудовуватиме мережу консультативно-дорадчих органів на Дніпропетровщині, допомагаючи громадам вибудовувати ефективний місток між громадськістю і владою.