У прес-конференції взяли участь:
- Начальник відділу розвитку підприємництва КП ЦПМСБ ДОР Ольга Філь;
- Радник з регіонального розвитку Ігор Мамонов.
Без розвитку підприємницької діяльності у громадах, розраховувати на економічну спроможність територій не доводиться. У цьому впевнена начальник відділу розвитку підприємництва КП «Центр підтримки бізнесу» ДОР Ольга Філь.
««Центр підтримки бізнесу» - це той майданчик, на якому зібралися всі зацікавлені особи: і представники бізнесу, і представники влади, і громадськість. Ми розуміємо, що без розвитку підприємництва, економічно не розвиватимуться громади. Тому вкрай необхідно об’єднати всіх разом. Для цього ми ще й долучили до своєї команди фахових експертів у сфері ведення підприємницької діяльності.
28 жовтня ми проведемо перший місцевий економічний форум. Стартуємо ми з Миколаївської громади, Павлоградського району. За круглим столом зберуться представники місцевого бізнесу, влади та фахівці у сфері підприємництва. Долучаться до зустрічі і представники громадськості з активною життєвою позицією», - розказала Ольга Філь.
Перспективи розвитку бізнесу у громадах Дніпропетровщини є. Вважається, що людей схильних до підприємництва, у суспільстві близько 10-15%. В громадах області в середньому цей відсоток становить 3%, тобто потенціал ще чималий. Підприємницький потенціал громад Дніпропетровщини зберігається, не зважаючи на відтік молоді з віддалених населених пунктів, каже радник з регіонального розвитку Ігор Мамонов. І однією з задач КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» ДОР» є популяризація цього напрямку діяльності в ОТГ та залучення до бізнесу якомога більшої кількості людей із хистом.
«Вважається, що приблизно 10-15% людей у суспільстві мають хист до підприємництва. В громадах області в середньому цей відсоток становить 3%. А це говорить про те, що, як мінімум, 7% населення області мають природний хист до підприємницької діяльності і при цьому не задіяні у ній. Навіть, не зважаючи на те, що люди виїжджають із віддалених від обласних центрів населених пунктів, на сьогодні потенціал підприємницький в громадах залишається.
Одне з призначень і функцій «Центру підтримки малого та середнього бізнесу» якраз і полягає у тому, щоб сприяти залученню тих, хто не залучений до підприємницької діяльності, але може потенційно нею займатися. По-друге, призначення Центру – це і розвиток існуючих бізнесів, допомога й сприяння їм у цьому. По-третє, залучення зовнішніх бізнесів до економічного розвитку громад», - пояснив Ігор Мамонов.
Радник з регіонального розвитку додав, що в результаті децентралізації громади отримали можливість розвиватися за власним баченням та ініціативою. Та, кажучи про економічний розвиток територій, він частіше за все фіксується лише на папері та словах. Натомість, у бюджетах ОТГ про нього мова не йде, каже Ігор Мамонов.
«Одна з переваг децентралізації полягає в тому, що громади можуть розвиватися, застосовуючи власну ініціативу. Безумовно не всі питання свого життя вони відразу вирішать.
Та на сьогодні ситуація скоріше погана, ніж добра. Це пов’язано з тим, що представники місцевої влади, погоджуючись із необхідністю економічного розвитку, із тим, що в громаді має відбуватися сталий розвиток, що базується на балансі між економічним, соціальним та екологічним розвитком, в бюджети закладають зовсім інше. У цих фінансових документах 95-98%, а в деяких громадах і 100% закладається витрат на соціальні заходи. При цьому 1-2% ми бачимо на економічний розвиток, ще 1-2% на екологічні питання, на розвиток людського потенціалу.
Це суттєвий перекіс, який треба виправляти. Зокрема у розвинених країнах на соціальний розвиток, на розвиток матеріальної інфраструктури виділяється 50-70% всього бюджету. Відповідно, мінімум 30% направляється на інші сфери, на відміну від наших 1-2%», - пояснив радник з регіонального розвитку.
Змінити ситуацію допоможе програма економічного розвитку, відповідно до якої, починаючи з 5-10% бюджетних витрат на економічний розвиток, громади поступово переходитимуть до показників розвинених країн.
«Три чверті з 86 громад області мають стратегію розвитку, в яких обов’язково закладена економічна ціль, але як вона виконується. Вона переважно розробляється кабінетно. А щоб вона не була такою, а стала ефективною, повинен бути діалог між місцевою владою та бізнесом.
Центр бачить свою діяльність у сприянні такому діалогу та допомозі місцевій владі та всім групам підприємців у розробці правильної економічної політики.
Центр бачить свою діяльність в напрямку роботи з двома цільовими аудиторіями. Перша – це місцева влада, з якою ми працюємо над розробкою та реалізацією правильної економічної політики, над відходом від диктату соціальної сфери, попри її важливість. Друга цільова аудиторія – це бізнес і підприємці», - пояснив експерт.
Він додав: важливо, аби власники бізнесів та статків відновили довіру до влади різних рівні і вкладали кошти у свою діяльність, розвиваючись самі та даючи економічний поштовх громадам. Ігор Мамонов акцентував увагу й на додаткових фінансових можливостях, які українські підприємці поки використовують не надто ефективно.
«Ще один важливий момент для місцевого бізнесу, що є грантові та кредитні джерела, які на сьогодні бізнесом використовуються невдало. Одне з наших завдань – сприяння місцевому бізнесу у зверненні до цих джерел , у їх використанні. Щорічно Україні донори з міжнародною технічною допомогою пропонують приблизно 15 млрд грн. Це на всю країну по всіх напрямках розвитку. З них приблизно третина, а це 5 млрд грн., не використовується заявниками, не спрямовується на проекти розвитку і залишаються у донора. Отже громади кажуть, що не вистачає коштів. Насправді, вони просто не можуть їх взяти», - пояснив радник з регіонального розвитку.
Причин тому декілька, каже Ігор Мамонов, але головна – це нестача у підприємців, громадських організацій та представників громад знань у цьому напрямку.
«Вони не відслідковують грантові оголошення, не знають джерела, де з ними працювати . Друге, треба вміти писати проекти. Цього мистецтва поки що недостатньо у громадах, хоча робота в цьому напрямку ведеться. Є такий принцип, що проекти пишуть всі, ось саме цьому принципу ми навчаємо і пропагуємо. У Миколаївській громаді, наприклад, є школа проектного менеджменту. Це один з позитивних досвідів громад нашої області, коли цьому навчають мешканців і це дуже важливо», - розказав радник з економічного розвитку.
Інструментів, які б сприяли поширенню підприємницької діяльності у громадах, декілька десятків, розказав радник з регіонального розвитку Ігор Мамонов. Він назвав головні з них та розвіяв міф, що у громадах можна займатися виключно агробізнесом.
«Один з найважливіших інструментів розвитку підприємницької діяльності у громадах – це мікрокредитування. Воно відносно невелике, але все ж таки це допомога для стартапів. Влада на місцях також може сприяння у знаходженні та користуванні приміщеннями. В громадах у комунальній власності є певні приміщення, часто вони не підготовлені для такої діяльності. Їх треба підремонтувати й надавати у користування підприємцям.
Влада може сприяти у вирішенні питання місцевих податків, у наданні земельних ділянок для ведення агробізнесу. Не менш важливою є й пропаганда підприємницької діяльності і дуже важливий інструмент – це бізнес-координатори», - розказав Ігор Мамонов.
На меті «Центру підтримки бізнесу», каже експерт, віднайти людей у громадах, які б могли на себе взяти роль бізнес-координаторів та дати їм необхідні знання. У найближчих планах Центру – одна таки людина на район, в подальшому планують, аби бізнес-координатора мала кожна громада.
«Це ті люди, які від імені місцевої влади, будуть постійно тримати «руку на пульсі» підприємців: і потенційних, і тих, хто вже працює. Починаючи з того, щоб був такий спеціаліст один на район, плануємо дійти до показників – один на громаду. Невеликі громади можуть об’єднуватися на принципах міжмуніципального співробітництва і мати одного бізнес-координатора. Одна така людина може нормально працювати на 3-4 громади. Наше завдання таких людей в громадах відшукати, навчити і досягти того, аби громади використовували цей інструмент», - пояснив радник з регіонального розвитку.
Щодо сфер ведення підприємницької діяльності у громадах, Ігор Мамонов сказав:
«Звичайно на сільській території домінує агросфера. Разом з тим, це не виключна сфера діяльності в громадах. Є і туризм – агро-, сільський або зелений туризм. Крім агровиробництва, є агропереробка. Важлива сфера і на сьогодні мало освоєна нашими підприємцями. Вона потребує певних капіталовкладень. Я знаю такі виробництва, які продають джеми та варення у Європу, Китай у великих обсягах. Це можливо. Якщо пройтися по сільській території, то під ногами влітку лежать абрикоси, вишні, яблука – це все потенційний економічний актив. Є навіть думки про те, що амброзія, яку всі не люблять, але вона є економічним активом, адже з неї можна виробляти енергетичні палети. Отже, якщо взятися за справу, то напрямки для бізнесу та розвитку є».
Контактний номер телефону «Центру підтримки бізнесу» (067) 368 61 06, адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52, поверх 4, оф. 48 та електронна пошта:cpmsb2018@gmail.com